А Грозний чи цар?

11

Трохи менше року тому ЗМІ щосили розповідали про замах на відому картину Рєпіна «Іван Грозний і син його Іван».
Замах було, м’яко кажучи, дивне: хлопець употребилгорячительное, розбив скло і порізав полотно. А виною тому те, що хуліган дійсно вважає, що картина – наклеп на великого царя, адже сина свого він не вбивав.

Як би те ні було, але резонанс був великий. Приплели і місто Орел, де хотіли встановити пам’ятник Івану Грозному, та частина громадськості встала на диби. Не потерпимо, мовляв, «бронзового тирана»!
А я от вважаю, що не такий вже і грізний був цар. Ну, якщо порівняти його з колегами по престолу, які правили в той же час.
Наприклад, Європа, зокрема Риму. Два правителя: Фердинанд I, а потім Максиміліан II. В зайвій жорстокості обидва помічені не були, хоча перший і займався придушенням повстань в Угорщині та Чехії, а там без жорстокості було важко. В цілому, досить спокійні правителі. Те ж саме можна сказати і про турецьких султанах. Був такий Сулейман Прекрасний, пам’ятаєте? І, знову ж таки, чинний і спокійне правління. Хоча дещо все-таки турки досягли успіху, адже наступний султан – Селім II — заслужив прізвисько П’яниця. Ну, ви зрозуміли чому.
Цікавіше було на заході Європи. В Іспанії — мабуть, найбільш могутній державі того часу, — до влади прийшов Філіп II. Активна зовнішня політика, воював з турками, французами, англійцями, захоплення Португалії… Цілком міг отримати прізвисько Грозний, адже король підняв повстання, заливши всю країну кров’ю.
Сусід Філіпа II – французький король Карл IX – теж увійшов в історію, завдяки надмірній жорстокості. На зовнішньому фронті все безрезультатно: постійно програні війни з Іспанією, а от на внутрішньому були «успіхи». У 1952 році сталася одна з найбільш кривавих розборок в історії світу – Варфоломіївська ніч. Зарізано тоді були близько 30 тисяч протестантів. Грозний? Грозний, ще як.
Відзначилася Англія на чолі з Єлизаветою I. Той час називають «золотим століттям Англії», а саму Єлизавету – «доброї королевою». «Скелети в шафі» ,безумовно, були, проте факт залишається фактом: при цій королеві Англія стає світовою державою.
Отже, що ми маємо? В ту епоху як мінімум два європейських монарха – Філіп Іспанський і Французький Карл теж могли заслужити прізвисько Грозний. Чи для цього потрібно було обов’язково вбити сина?