Асортимент на грані фантастики

32

Йде до кінця ремонт ванної та кухні. Чоловік закінчує збирати стіна, я відмиваю плитку. Все добре. Тільки сумно без наповнення. Всі старі стаканчики-мильниці-рушники ми викинули і пішли шукати нові. І, знаєте, це пипец!

По-перше, мене задовбали ціни. Таке відчуття, що у нас є дві категорії людей: злиденні й ті, кому бабло нікуди дівати. Хтось не погодиться, але чому в більшості магазинів все або по 20 рублів і виглядає так само, або за позахмарними цінами? Так, вашу Машу, мені здається, що мильниця за 300 рублів — це жирно. Проста, пластикова, без якихось там наворотів. І стаканчик під щітки, що відрізняється від звичайного тільки написом «Для щіток», за 500 рублів — це дуже жирно. І більш-менш зручна підставка для ложок за 350 — дорого. Можна мені хоч що-то рублів за 150 чи 200? Я ж не збираюся користуватися цим до кінця життя — через кілька років, коли річ перестане підходити під інтер’єр або просто мені перестане подобатись, я хочу спокійно її викинути. А викидати 500 рублів якось не хочеться. Ну або почніть вже продавати такі речі, за які не шкода викласти ці гроші.

По-друге, дизайн. Хоча ні, це можна назвати «дизаен». Тому що це лайно якесь, а не дизайн. Речі для кухні рясніють квіточками, ягідками та випічкою. Для ванни — дельфінами, хвилями і черепашками. «Ікеі» в місті немає, так що прості мінімалістичні речі довелося шукати довго. Кольори? Почнемо з того, що кухня в мене фіолетова, а ванна у червоних тонах. Відгадайте, будь квітів продаються будь-які засоби? Всіх, крім цих. Для кухні все синє, зелене, іноді червоне або жовте. Я в підсумку погодилася на білі елементи декору, тому що шукати щось ще сил не було. Ванна? Все тільки синє та біле, ну і жовте трохи, як пісок для пляжу. Ау, хлопців, я у ванній, а не на море! Насилу знайшли простий бордовий екран для ванни. Будинки придивилася — натягнули текстуру піщаних дюн. Тоненько, блискітками. І так у всьому. Не помітиш, а потім ходиш і бесишься. Так, я така людина. Якщо у мене у всій ванній немає жодної речі з цими сраными дюнами, то чому екран повинен бути з ними?

Ну і наостанок, задовбали наклейки! От скажіть, дорогі виробники, ви нас зовсім за дурнів приймаєте? Навіщо треба було клеїти (просто вкласти папірець в упаковку ви не додумалися) величезну наклейку на половину обробної дошки? Напис на етикетці свідчила лише про те, що це обробна дошка такої-то фірми. Всі. Боїтеся, що я її за щось інше прийму? Є почну? Так і написали б: «не є». Те, що дошка — це дошка, а банку — це банку, я і так знаю.

Хочу красиві речі вдома. І за адекватні гроші. І, бажано, без наклейок. Задовбали.