Далі трьох не забиратися

63

А мене задолбали, що мій будинок — в зоні відчуження.

Якось я намагався замовити піцу в «Мамі Ивановс»: товар їстівний, доставкою вони хвалилися. Але не-е-ет. Я живу в будинку 6 по Распоследнему провулку, а межа доставки проходить по будинку 2. Відстань до мого будинку — сотня метрів. Співробітник «Мами Ивановс» на контакт не пішов: «За вашою адресою не доставляємо». Плюнув, забув, більше там не замовляю.

Ще через деякий час знадобилася піца. Згадав, що «Петруччіо Піца» нещодавно розширила зону доставки на Північний округ Москви. Спробував замовити. Ага, зараз. Розширити-то розширив, але ця зона закінчується на сусідній вулиці, Передостанній. Відповідь оператора вгадайте самі. Ще один великий оператор летить на фіг.

Ні, голодними ми не залишилися, виручила невелика піцерія недалеко від нас. Але питання є.

Що заважає кур’єру, раз вже він їде явно не з сусіднього двору, заскочити і доставити на 50-100 метрів далі? Їм на роботі видають нашийники з чіпами, що б’ють струмом при спробі виїхати за зону доставки на сотню метрів? Їм міряють паливо надточними мензурками, рівно так, щоб вистачило на маршрут?

Не те щоб сильно задолбали, але не розумію. Всім добра і домашньої їжі!