Емоції у подарунок

21

Напевно, всі вже задовбали відповіді на історії. А я все-таки не можу пройти повз дівчини, яку просять привезти що-небудь».

Я саме з тих, хто привозять. У мене навіть стратегія є — у відрядження і відпустки я беру бувалі речі, старенькі туфлі та мінімум одягу, щоб привезти назад побільше подарунків.

Я обов’язково привезу з відрядження в Колумбію каву татові і екзотичних фруктів мамі, щоб він влаштував зі своїми друзями, такими ж кавоманами, порівняльну дегустацію трьох пачок — колумбійського з Колумбії, колумбійського з Італії і нашого.

Для улюблених бабусь я викладу з валізи флакони з кремами для засмаги (їх-то якраз в Росії можна купити) і привезу їм за цветастому покривала з Аргентини — так, в Росії не гірше. Але потім адже так приємно прийти до них на чай і почути не горезвісне «пора народжувати», а як під це покривало вона стала в’язати подушку.

Невиїзної братові обов’язково дістанеться місцевий алкоголь і ніж в колекцію — для нього пляшка вина раптово стане приводом організувати романтичну вечерю дружині.

Племяшке-студентці перепаде цікаву прикрасу — вона буде стрибати від щастя. А її батькам — коробка хороших цукерок, які ми разом за чаєм і вип’ємо.

Друзям теж що-небудь смачне або гарне дістанеться — вишуканий піднос романтичну парочку, пляшечка місцевого кленового сиропу подружці-кулінарці, шоколад з васабі колезі-приколіст. З кожної країни можна привезти щось особливе, якщо провести пару годин в радісних клопотах.

Тому що поїздка — це емоції, якими хочеться поділитися. Може бути, одного або батьків вразить шоколад, і вони теж оберуть ту країну для відпустки. А ось бабуся чи тітка за межі країни навряд чи виберуться — для них мої розповіді і сувенірчики взагалі екзотика. А якщо хто і викине непотрібну річ — мене це не зачепить.

І вже точно це не називається совковий пережиток — це називається сім’я.