Після покупки нової квартири, ми з чоловіком почали робити ремонт. Практично всі обставили, і залишалося зовсім небагато: вставити міжкімнатні двері і повісити штори. Під час ремонту свердлити доводилося багато, сусіди були незадоволені. Доводилося домовлятися і йти на поступки. І ось двері занесли, і майстер почав установку, свердлив близько години і я запропонувала майстру попити кави. Так як майстер був моїм знайомим, ми розбовталися за столом, як раптом нас перервав дзвінок у двері. Відкриваю двері, стоїть сусідка з першого поверху, починає жестикулювати і голосно кричати:
— Ви занадто голосно свердлили, у мене через вас випало вікно на кухні. — Але це неможливо, ми живемо на 9 поверсі, а вікно випало на 1. Так і свердлили ми не так голосно. — Ні! Це через вас, ви тепер повинні мені гроші! Ідіть і дивіться, що ви наробили. Спускаємося з чоловіком вже заради приколу. Живуть вони бідно, в квартирі антисанітарія, а на вікна ми давно звернули увагу – вікна у квартирі були дерев’яні і ось – ось вийшли б назовні. Тому під їх вікнами намагалися не ходити. Але не могли ж вони випасти з-за свердління? Сусідці сказали, що платити нічого не будемо, хай самі розбираються. Вона лише крикнула, що зараз викличе дільничного. Ввечері в квартиру зателефонував дільничний, чоловік добре знав, вони вчилися колись разом. Він стояв і сміявся на порозі, розповів нам веселу історію про наших сусідів. На нашому будинку встановлена камера, про яку мало хто знав. І ось по камері було видно, як ці товариші самі виштовхали вікно назовні, а потім вирішили здерти з нас гроші, на нове вікно. Хитрий план не вдався, ну і люди… Вікно вони ще місяць не вставляли, благо їм пощастило, що літо було.
