А мене задовбали «душечки» — думаю, розповідь Чехова з такою назвою всі читали. Ті самі милі жінки, з захватом погружающиеся в життя чоловіка/сина/дочки/онуків, і з не меншим захватом намагаються занурити туди друзів і колег.
Ось реально дивує — моя колега, у періоди «без відносин» цілком адекватна, розумна жінка, не геній виразно, але і не дура), варто лише їй знайти чоловіка, радикально змінюється. Тепер все на світі у неї підноситься з точки зору абстрактного Петі. Ось натурально все — заходимо в піцерію, я вибираю піцу: «А ось мій Петя таку піцу не любить!» Згаданий Петя тут не присутня, до його смаків мені діла немає, навіщо мені ця цінна інформація? При будь-якому випадку мені викладається точка зору Петі на книги (які він читав в останній раз, мабуть, у школі, але думка має, так, і фентезі — це для лохів, точно!), фільми (ну, подобаються людині наші серіали про мужиків в камуфляжі, хто ж може заборонити йому?), музику (шансончик, ага), спортивні події (збірна Росії з футболу, гыгыгы — на цьому пізнання обмежуються), освіта (о так, мені, закінчила свого часу педагогічний вуз, моторошно цікаво думку товариша, не закінчив коледж, саме на цю тему, особливо коли я про його думці не питала) і, зрозуміло, внутрішню та зовнішню політику держави (тут взагалі без коментарів — ну що звичайний дурень може знати про це? Зрозуміло, все. Йому вчора по телевізору розповіли).
Потім з Петриком «пройшла любов, зів’яли помідори» і навколишні зітхнули спокійно. Але ненадовго. Тепер герой дня у нас Сергійко приблизно такого ж плану чоловік. «Один на одного так схожі Комаровы брати», ага. І так, теж з думками про все. До речі, колега моя — не юне створення років так двадцять, їй злегка вже за сорок, що найсумніше.
І ось дивлюся я на таких дам — ех, якби вищезгадана була єдиною в моєму оточенні, адже є ще фанатки дочечек, синочків і внучеков — і думаю, як же мені на це адекватно реагувати? І не знаходжу відповіді, так як ввічливо вже натякала — безрезультатно, емоційно висловити все, що думаю про думках даного громадянина і про нього самого — не варіант, образ буде вище даху, а нам разом працювати, а пропускати повз вуха не виходить, на жаль, я б і рада, але ніяк.
У мене питання до таких душечкам — навіщо ви це робите? Чого ви намагаєтеся домогтися? Нічого, крім ненависті до об’єкта вашого обожнювання і сумніви у ваших розумових здібностях (це ж треба було примудритися такого чоловіка собі вибрати!), ви у навколишніх сторонніх людей не викликаєте. Ви хочете підкреслити, що ось, мовляв, ви не просто так, а заміжня — так всі в курсі, я ось теж заміжня, і що? Вам не про що поговорити? Книжку прочитайте, подивіться фільм, нове блюдо готувати навчитеся, платьишко зшийте — буде що обговорити. Але відчепіться вже від оточуючих, якщо не хочете рано чи пізно дізнатися, що вони думають про вас і про ваш Петі.
