Моя подруга Світла в минулому році вийшла заміж втретє. Їй було 42 роки, і у неї від попередніх заміжжя було троє дітей. Світла носила 48 розмір одягу, але, незважаючи ні на які життєві обставини, завжди зберігала життєрадісність і позитивний настрій. І що найцікавіше, її новий чоловік молодший на 5 років, він успішний бізнесмен і вони дружною родиною живуть тепер у Франції. Більш того, у них народився недавно малюк, Світла займалася ще фітнесом для вагітних, а тепер продовжує, і схудла до 42 розміру за останній рік. Вона надсилала фотографії — жінка просто диво стала.
Вона і раніше була недурна собою, але, що мені Світлані завжди подобалося — вона знає собі ціну. І головним аргументом, коли вона в черговий раз розлучалася, була фраза — ці відносини вже зжили себе, я гідна більшого. Але навіть це не заважає їй вже багато років підтримувати хороші стосунки зі своїми колишніми чоловіками. Вона вважає, що у кожної дитини має бути батько. І якщо батько не проти спілкуватися — це потрібно всіляко заохочувати і підтримувати. Молодець, Світла. Не кожна жінка так зуміє.
А місяць тому вона відкрила свій квітковий магазин. Дивилася її фотографії в Инстаграме — дивовижна жінка, усміхнена і радісна, в оточенні прекрасних букетів і квітів. Я виглянула через вікно — осіння моряка, сірий туман, холод і вогкість. Аж сумно якось стало. Пишу Світлані — недобре так подруг дражнити! Сміється. Пише, що ти, Юлька, все ще свої «диванні мрії» маєш? Свєтка ще з юності була діяльною і активною, старостою на курсі була у нас, скрізь встигала, і все якось легко і з посмішки життя.
А й справді, як так виходить? Невже так своє життя і просиджу на дивані? З кухні чую – тупає чоловік, човгаючи ногами по підлозі. Ох, як же мене бісить ця звичка! Починаю закипати, а потім раптом представила Свєтку, яка б тільки похохотала від моєї дратівливості. А може й справді, ну і що? Нехай човгає собі, мені то що, подумаю ка краще про щось приємне. Туфлі нові хочу! Ось на височенних шпильках, сто років таких не було, я, по правді кажучи, вже трохи списала з рахунків, думала – куди мені в 40 років на шпильках бігати. А я і не буду бігати, піду повільно, як королева. Куди ж я піду? Може в оперу? Так, точно! Одягну сіре плаття, воно мене неймовірно стрункішою! А з ким піду? З ось цим шаркають ногами чоловіком? А хоч би й з ним! На вулиці він же так не ходить, тільки вдома. «Юля, є полювання», – каже мені мій благовірний. А я йому: «Пішли в оперу! Одягайся! Якраз до 19 встигнемо. Поїмо в буфеті, як в молодості, і коньячку вип’ємо навіть». «Зовсім з розуму вижила, яка ще опера?» «Яка, яка – «Кармен» сьогодні, побігли, одягай костюм!»
Хоч і без шпильок поки, але треба діяти! Чому це Свєтка може підірвати свій чималий зад і бігти назустріч пригодам і долі, а я повинна все нити і диван просиджувати! Все, міняюся! А завтра піду і шпильки куплю. І чоловік у мене дуже навіть нічого – он як вбрався. І життя у мене відмінна, я буду її міняти кожен день! І фотки в Instagram викладати.
Джерело: http://fledur.org.ua/
