Також хочемо вам порекомендувати https://gipnoz.kiev.ua/ua/
Клінічний гіпноз — відгуки
Відгуки пацієнтів, які пройшли психотерапевтичний курс клінічного гіпнозу у лікаря-психотерапевта
Траскунова Віталія Аркадійовича
Залишити відгук
Пацієнт Е.«Я звернувся за допомогою до психотерапевта Траскунову Віталію Аркадійовичу. Моєю проблемою були на той момент постійні болі в спині, шиї, голові, грудях і постійне внутрішнє напруження, а також різні негативні думки, тривога за своє здоров’я, страх смерті. Після проведеного курсу гіпнозу всі мої скарги зникли. Став добре себе почувати, з’явилася бадьорість, активність, гарний настрій. Хочу зазначити, що гіпноз – це найбільший метод лікування. Дякую доктора за його вміння».
Пацієнт Б.«Я проходив курс гіпнозу у Траскунова Ст. А. зі скаргами на нав’язливі і тривожні думки про страх смерті і страху за своє здоров’я. Було постійне відчуття відчуття наближення чогось поганого. Цей стан було 2 роки. Гіпноз мені допоміг позбавитися від нав’язливих думок і тривоги, поліпшив стан, в чому я дуже вдячний лікаря-психотерапевта Траскунову Ст. А.»
Пацієнт Р.«Я звернувся до послуг лікаря-психотерапевта Траскунова Ст. А. після того, як у квітні цього року переніс важку психотравмуючу ситуацію, яку переживав дуже близько до серця і не міг відволіктися від спогадів про неї. Ці спогади переслідували мене кілька місяців, викликаючи при цьому тривогу і хвилювання. Після проведеного сеансу клінічного гіпнозу тривога і хвилювання зникли, що довело ефективність даного лікування. Спасибі велике!»
Пацієнтка З.«Це лист для тих, хто пережив щось подібне у своєму житті. Постараюся бути коротким. Три роки тому на відпочинку я познайомилася з чоловіком. Я вільна, не заміжня, чоловік – симпатичний, цікавий. Коротше, цей курортний роман переріс у велике почуття.Я, наївна, думала, що у нас все взаємно, але я помилилася. І, коли через півроку мене кинули, зрозуміла, що не можу без коханого. Повірте, я не дурна доросла жінка і розумом все розуміла, а вдіяти з собою нічого не могла, хоч і дуже намагалася звільнитися від спогадів про нього.Два з половиною роки тривала ця боротьба самої з собою. Як мені було погано на душі. Ніщо і ніхто не міг мені допомогти. Друзі мені казали: «Плюнь і забудь». Лікарі говорили, що у мене любовна залежність від нього, і я просто повинна взяти себе в руки.Залізла в інтернет і записалася на прийом в Клініці неврозів до лікаря Траскунову. Скажу чесно, я не дуже вірила в успіх, але поступово я відчула, що «лещата», мене стискаючі, послабили свій тиск. Потім вирівнялося настрій, пішла тривога, почуття безнадійності, відчаю.Зараз я абсолютно здорова, у мене з’явився прекрасний чоловік, скоро у нас весілля. Я не розумію, як працює гіпноз, але скажу чесно, я не дуже уявляю, що могло б мені допомогти більше.»
Пацієнт Щ.«17 років тому на ювілей свого батька я подарував йому чудовий набір ірландських мисливських ножів. І тоді вперше промайнула думка: «А адже такою зброєю можна вбити кого завгодно». З тих пір ця думка не покидала мене ні одного дня, згодом ставши непереборної найсильнішою нав’язливістю.Я думав про це постійно. Моя уява малювала всякі жахи, які мене реально лякали.У мене з’явилася тривога, страх заподіяти фізичну шкоду. Це стан мене вимотувало ще й тому, що я абсолютно твердо знав, що не здатний це зробити. Але думка про те, що таке може прийти в голову, мене вимотувала вкінець.Останні 15 років я не міг у руки взяти ніякого гостро-ріжучого предмета.За ці роки я побував у дуже багатьох психіатрів і психотерапевтів (і не тільки в Росії).Результати були мінімальними. Я впав у розпач і просто не знав, що мені робити.І ось два місяці тому в поліклініці в черзі до лікаря одна жінка розповіла мені про клініці неврозів.Будинки, зайшовши на сайт, я прочитав про лікування гіпнозом і вирішив спробувати, прости для очищення совісті, тому що ніколи не вірив у нього.І знаєте, почали відбуватися «чудеса». Мене перестали переслідувати виснажливі картини, а як-то раз психотерапевт Віталій Аркадійович, який мною займався, попросив мене на сеанс захопити найбільший ніж, який у мене є в будинку. Мені його в сумку поклала дружина. І після сеансу я зміг спокійно взяти його в руки, зовсім не вірячи в те, що це відбувається не у сні.Мені 36 років. Півжиття я прожив у цьому кошмарі. Зараз все чудово.Ось така дивна історія. Спасибі гіпнозу, спасибі медицині.»
Пацієнтка К.«Гіпноз завжди викликав у мене двояке почуття – страх і цікавість. І ось життя сама вирішила це питання.Справа в тому, що я завжди відрізнялася підвищеною тривожністю і підозрілістю. Мені про це часто говорили і батьки, і друзі.Одного разу, коли я полізла в поштову скриньку за газетою, то вкололася про голку шприца, який туди хтось кинув.Неможливо описати і уявити, що зі мною було: істерика, страх смерті, що заразилася самими жахливими хворобами. Я здала кров на все, що можна: СНІД, сифіліс, гепатит. Аналізи показали, що все нормально. Але заспокоїтися я вже не могла, оскільки результати мене не переконали. Постійно перескладати кров. Уява малювала найнеприємніші, дуже страшні картини.У мене не було ні хвилини спокою. Вдень я ходила по лікарях, вночі плакала. Вже була в повному відчаї, коли, шукаючи в інтернеті спосіб допомогти собі, я натрапила на сайт клініки неврозів і познайомилася з розділом про гіпноз. Вирішила спробувати психотерапію з гіпнозом. Враження про гіпноз залишилися найприємніші. Нарешті, мої дворічні ходіння по муках закінчилися. Те, що гіпноз дуже ефективний медичний метод лікування, для мене стало великим відкриттям.
