Мене задовбали сушарки для рук. Нічого не маю проти сучасних, які стоять в деяких торгових центрах, з потужною і вузьким струменем повітря. Але «класична» модель — я не розумію, навіщо вона взагалі існує?
В одному будинку туалет зробили не кабінками, а кімнатами — поставили унітаз, раковину і сушарку в одне приміщення, запирающееся зсередини. Перед відходом додому зайдеш «на доріжку» — і чекаєш, чекаєш, поки людина всередині з сушаркою бавиться. З кімнатки лунає мірний сумний гул «омммммм». Під таку сушарку тільки медитувати. Люди там сушили руки довше, ніж робили всі інші справи. А зовні вже черга.
На моїй колишній роботі санвузол був більш класичний: кімнати окремо, раковини окремо. Біля раковин — сушарка. Руки поставиш під таку потім подивишся: а на шкірі дрібні чорні крапки. Торкнеш — розмазується. Сажа! Сушарка дико коптила. Перемываем руки заново…
Навіщо я досі зустрічаю це чудо техніки? Невже витрати на купівлю та електроенергію у такої сушарки менше, ніж у стандартних паперових рушників? Їм не потрібно електрику, а з роботою вони справляються швидше і у багато разів краще.
