Розповідав мені як то риб. майстер (бригадир в бригаді матросів рыбообработчико) в одному рейсі історію.
Працював він по молодості в 70-х, на Камчатці в риболовецькій артілі, ловили горбушу, кету, неводом з берега, коли ті на нерест йшли, заводили невід і витягали на берег улов. Потім підходили транспорт, як правило зіл або газон і забирали улов на рибопереробний завод.
Працювали бригади вахтовим методом, тиждень на березі в таборі жили, рибу ловили, тиждень в селищі. І жила у них в таборі молода ручна ведмедиця Машка, підібрали маленьким ведмежам, так і залишили, коли гуляла вільно, коли саджали на ланцюг.
Ну от, як то дістали невід і пішли в табір чай пити поки транспорт не підійшов, а табір був в розпадку, між сопок, коротше що на березі коїться з табору не видно.
Між тим повертається бригадир з машиною з селища, за рибою і бачить картину, Машка на березі невід розпатрала і жере улов.
Бригадир з машини вискочив, закричав. Ах -тыж, Машка, ах ти б@адіна, ти че ж твориш ти, що народне добро псуєш!!! Схопив рибину побільше за хвіст і давай її цієї рибиною по морді, та по голові охажівать.
Машка від такого напору сторопіла, позадкувала так і учесала в сопки. Бригадир в гніві вривається в табір і репетує, на роботяг. Будь гребанного вуха придурки ви Машку відпустили! Он вона по берегу хитається так улов жере, і невід попсувала, тепер лагодити його, блін!
Роботяги. Та де ж вона хитається, он вона, на місці, на ланцюгу сидить….. Німа сцена, бригадир в ступор впав, ріпу чеше.
БЛИИН, А КОГО Ж ТОДІ Я ЗАРАЗ РИБИНОЮ НА БЕРЕЗІ ОТМУДОХАЛ?!
З мережі
