Мужик спить — син росте

145

Я — молода мама. Мені немає ще й тридцяти, я активна, позитивна, люблю чоловіка, люблю приділяти йому увагу і проводити з ним час. Буквально пару місяців тому у нас народився син. Я з самого початку дала собі установку не відкидати чоловіка в бік, захоплюючись тепер тільки дитиною. Я намагалася щодня приводити себе в порядок, стежити за порядком у будинку, готувати, спілкуватися з чоловіком не тільки на тему кількості вивергає дитиною субстанцій, загалом, намагалася підтримувати всі принади життя молодої люблячої пари, як і до появи сина.

Однак проробляти це з немовлям на руках досить непросто, з-за чого багато чого я вже не можу робити щодня або з раніше зручною мені періодичністю. Та й в цілому дитини пріоритет перед побутовими питаннями тепер незаперечний. Я не буду плакати і кидатися епітетами, як страшна і нестерпна життя молодої мами, не в цьому суть. А суть в тому, що за цей короткий час я встигла задолбаться тим фактом, що всі навколо намагаються тицьнути мене в недороблені справи зі словами: «Так не можна, від тебе чоловік піде». Причому найбільше цим страждає якраз жіноча частина населення.

Так, я стягнула волосся в невиразну гульку і не нафарбувалася, тому що вчора вирубалась без задніх ніг, а сьогодні не встигла прийняти душ і вимити волосся. Так, я бачу, що часу вже 17 годин. Можливо, завтра мені вдасться зробити все перераховане вище.

Так, на столі тарілка з залишками каші — мене відволік плач сина, і я кинула їжу. Так, з тарілкою супу у вітальні сталося рівно те ж саме. Ні, прямо зараз я не піду це все відмивати, перед сном вся посуд відправиться в посудомийку, а зараз мені треба погодувати дитину і трохи повечеряти самої, адже сніданок і обід сьогодні не задалися, а годує мати повинна нормально харчуватися. Хоча б не ходити голодною.

Так, ця одяг чекає прасування вже тиждень. А нижній шар гори — все дві, не інакше. Прання багато, а часу вистачає тільки на те, щоб погладити щось необхідне, а решта — як пощастить. Ні, сорочки чоловіка гладяться справно, а от постільна білизна може полежати ще в основі купи, поки в шафі не закінчаться чисті комплекти.

Знаю, що на цьому моменті читачі вже можуть розділитися на дві фракції: тих, хто згоден, що всі ці побутові дрібниці — не привід для розладу в сім’ї, і тих, хто готовий кричати: «Я одна двох піднімала, працювала і ось це все щодня робила». Почекайте трохи, я хилю до самій маківці моєї задолбашки, а саме до «привіту від чоловіка».

Цей чудовий представник чоловічої частини населення цілком закриває очі на накопичилася за день посуд, на переповнену кошик з білизною, на мою не завжди миту шевелюру і синці під очима. Однак, як самець у розквіті сил, він жадає регулярно отримувати від дружини виконання того самого заповітного подружнього боргу. Але він, бідолаха, постійно отримує від мене «я втомилася», «давай не сьогодні» тощо. При цьому він, хоч і мириться з моїми відмовами, але періодично ображається, а для всюдисущих порадників відлучення мужика від плотських утіх — це ж прям злочин проти шлюбу, адже «чоловік знайде собі іншу». Окей, залишимо в стороні гормони, із-за яких мені зараз взагалі нічого подібного не треба, але, дорогий чоловік, ти хоча б допоможи мені, щоб у мене з’явилися вільний час і сили. Приходить з роботи, дитини не бере — стомлений і голодний. Гаразд, я ще поношу, поки ти їси. Спокутуєш? «Ні, втомився». Гаразд, сама искупаю. Почистити картоплю, щоб на завтра зварити? «Ой, ні, не хочу (не люблю чистити, у тебе краще виходить, у мене палець порізаний — потрібне підкреслити)». Ну куди діватися, сама почищу — є ж завтра щось треба. Сходиш в магазин за хлібом? «Не, ти ж завтра все одно гуляти підеш, зайди сама, і ковбаски прихватив».

Ніхто чомусь не звертає уваги на те, що з 24 годин мужик 8 годин спить, 2 години витрачає на дорогу до роботи і назад, 8 годин працює, а решта 6 — їсть, відпочиває і півгодинки возиться з дитиною, поки дружина готує/пере/прибирає. А мати в цей же час має сумарно 7 годин сну з перервою на годування, а в решту годинник впихає турботу про дитину упереміш з побутовими справами. Звідки тут сили і бажання на інтим? Повірте, за кілька місяців в такому режимі багато жінок самі готові чоловікові знайти, де «справити нужду», аби тільки їх не чіпали і дали зайві п’ять хвилин поспати. Не кажучи вже про те, що є неспокійні діти, що хтось після пологів може дуже довго відновлюватися, коли навіть сидіти боляче або взагалі заборонено. І якимось магічним чином все вищеописане не є логічним поясненням для більшості мужиків і багатьох жінок (як правило, їх матерів). Чому і плодяться незліченні плачі про те, що після народження дитини дружини забивають на чоловіків, присвячуючи весь час дитині. А як інакше, якщо мужики самі дружин підводять саме до такого режиму своїм самоусуненням від побуту і дитини?

І так, свого сина я буду вчити всім побутовим речам і виховувати в ньому помічника. І я впевнена, що у мене це вийде, адже за півгодини метушні чоловік все одно не встигне його перевиховати, пам’ятаємо, що він втомився і голодний після роботи. І задовбав мене ще.