Накинувши фантазії

164

— Мені це… Треба оголошення! М-м-м… Не знаю навіть. Ну от як ви робили, тільки там синє було. Або чорненьке? А ось там ще картиночка була, вона ж попливе, так? Ну, накиньте поки його на комп’ютер!

«Накидаю».

— Треба, щоб відрізнялося! Може, картинку додамо?

— А чому тут літери не такі? А мені треба ось прям як на тій папірці!

— Не-е-ет, ця напис трохи більше, а он та — правіше.

— Навіщо тут картинка? Так вона ж потім попливе (чорт забирай, цікаво, куди ж?), і вийде чорна пляма!

— Мені треба точно таку ж!

Зразок сканується, чиститься, демонструється: ідеальна копія, точніше бути не може.

— Може, ви що-небудь своє запропонуєте? Ось сидите тут цілий день, фантазуєте, так і нафантазируйте! І картиночку.

Сорок хвилин метушні, щоб повернутися до початку запропонованого варіанту. Приходьте частіше радуйте нас.