При роботі в ОМОНе випадки бували різні, але один дуже запав у пам’ять.
В одному місті жив-був хлопець 25 років від роду. І була у нього бабуся, яка цього онука любила, незважаючи на те, що хлопець дуже вже любив зброєю приторговувати, та ще й без ліцензії. Так нахабно хлопчина все провертав, що ним зацікавилися відповідні органи. Хитрий хлопець думає: не буду нікому двері відкривати — авось не зловлять. Викликали нас. Документи всі на руках — свавілля не творимо. І почалося: двері злітають з петель, хлопці в масках дружно і весело з автоматами напереваги вриваються в квартирку…
І тут на ці озброєні до зубів камуфльовані шафи вилітає вищезгадана бабка, з ходу колотить найближчого бійця в груди і кричить дурним голосом:
— Ви що робите, іроди?! Я зараз міліцію викличу!
Хлопці так і присіли з німим запитанням: «А ми тоді хто?»
