Не бовкнути зайвого

32

Працюю все в тому ж магазині цифрової техніки все тим же охоронцем. Форма продавців і оформлення магазину витримані в оранжево-сірих тонах, а я стою в усьому чорному з абсолютно іншим беджем. Кожний п’ятий-шостий людина вважає своїм обов’язком отримати у мене консультацію, а мені за інструкцією взагалі заборонено спілкуватися з покупцями. Втім, коли питають чемно, можу відповісти, благо працюю давно і більшу частину асортименту вже знаю.

Сьогодні стався випадок, який побив всі рекорди дурниці. Підходить до мене жінка і запитує про щось в досить грубій формі.

— Всі питання до консультантів
— Ось я вас і питаю.
— Взагалі-то я охоронець.
— Я у вас питаю консультацію, значить, ви консультант!
— Жінка, я взагалі працівник іншої організації.
— Ну і що, на вас бейджик, значить, ви тут працюєте.
— А ви хоча б прочитали, що на ньому написано? «Компанія „****“. Прізвище, ім’я. Охоронець».
— А навіщо мені читати? На вас бейджик, ви тут працюєте, проконсультуйте мене!

Мене врятував піЕкшн шов адміністратор магазину. Напевно, ця фраза тепер стане моїм девізом: «Жінка, ви не ображайтеся, він у нас стажист, йому не можна консультувати людей!»