Не будь як всі

37

Сталося так, що мій не в міру жирний кіт впустив плазму зі стіни. Кіт — під ванну, плазма — в непотріб. Довелося йти за новою. Тут-то мене і накрило. Виявилося, що просто плазму з HDMI без купи наворотів просто неможливо купити.

«Беріть відразу 4K», — довірливо радить консультант. Мовляв, за 4K майбутнє. Та навіщо вона мені така?! Я просто хочу грати в PS4, якої до 4K як всім відомому банку до європейського рівня обслуговування. Приставка розрахована на 1080р і все. Навіщо мені телевізор з 100500 функцій, якими я навіть користуватися не буду? Природно, мені скажуть: «Нищеброд, купи китайську або б/у!» Але адже справа не в грошах, а в непотрібної функціональності.

Я не вірю, що навіть 50 відсотків власників сучасних телевізорів, смартфонів та інших гаджетів використовують їхній потенціал хоча б відсотків на 30. Це як прибрати всі машини ціною нижче 1 мільйона, заявляючи, що, мовляв, прогрес, розвиток технологій, безпека та інше. «Дивіться! Новий седан з силіконовими подушками безпеки і антицелюлітною кріслом! Всього за 1200000». Здорово? Шикарно? Так. Тільки ви просто хотіли «Гольф» за півмільйона, щоб у вихідні, скажімо, їздити в «Ашан».

А що сталося з телефонами?! Вони ж інкубаторські. З 3-метрової дистанції їх не відрізнити. Ну ніяк, якщо ви не шанувальник «яблука» або не консультант з салону зв’язку. Куди поділися розкладачки або слайдери? Здорово було. Були різні моделі та марки.

А машини? Та ж історія. Всі як один! Ні, пардон, дві. «Поло» або «Гольф». «Хендай», «Тойота», «Веста» — що там ще у нас є? Скажете, різні? Теж інкубатор.

Це не ниття олдфага, мені ще й 30 немає. Просто наболіло. У салоні зв’язку — однакові смартфони, в магазині побутової техніки — однакові плазми, на парковці — машини, ніби зійшли з конвеєрів-близнюків. Тільки шильдики різні. Так і живемо… «Не будь як усі!» — казали вони…