Не послати б вас?

42

Працюю в поштовому відділенні. Тупизна людей перевіряється тут особливо яскраво.

— Дівчина, а мені лист є?
У районі більше 20 тисяч чоловік, я тебе вперше бачу — звідки мені знати?

— Дівчина, я вашу папірець втратила, що мені робити?
— Чекайте вторинне повідомлення.
Лізе в сумочку.
— Ой, знайшла!

— А що з цим робити?
— Заповнюйте паспортні дані.
— А я, ги-ги, писати не вмію.
(Школа в наступному дворі, придурок!)

Робочий день закінчився, двері закриті, вимикаю комп’ютер, підшиваю звіти. Стукає найрозумніший:
— Мені листа отримати!
— Ми працюємо до семи.
— Так адже всього двадцять хвилин восьмого — ви вже закрилися, чи що?
(Ні, блін! Ми до півночі тебе чекати будемо!)