Ніколи і нічого не просіть! Самі запропонують і самі все дадуть! Але не те!

54

Не розумію, навіщо деякі люди задають питання, відповіді на які не хочуть чути?

У мене день народження кожен рік. У соціальній мережі лежить вішліст з фото, посиланнями на магазини і хіба що без артикулу товарів. Подарунки на будь-який смак і гаманець. Секрету зі своїх інтересів я теж ніколи не роблю. Чомусь всі мої знайомі, чоловік і навіть шеф з роботи в курсі, що мені подарувати. Але рідні батьки щоразу дивують заново.

Щороку повторюється один і той же спектакль.

— Що тобі подарувати?

— Можна просто гроші.

— Ну ні, це якось не так, давай подарунок!

— Добре. Ось мій вішліст.

— А що б ти хотіла?

— Добре. Сертифікат таких-то і таких-то магазинів. На яку суму.

— Ой… Ну… Може, я тобі просто гроші на карту кину?

Якщо ви думаєте, що цим закінчується розмова тільки про сертифікаті, то ви помиляєтеся. Сертифікат — це вже напрацювання з попереднього досвіду. Знайти ж щось інше, складніше — завдання непосильне.

Ви скажете, батьки старенькі, не розуміють новомодних технологій і магазинів. Хрін! Коли треба зробити подарунок для своїх друзів, то одразу знаходяться і сили, і час, і вміння дістати місяць з неба. Креативність піднімається до небес.

Я не ображаюся. Але якщо ви спочатку бажаєте подарувати гроші, ну даруйте блін вже ці гроші! Навіщо задавати безглузді запитання? Або того краще — оскаржувати мій вибір подарунка.

Хоча, я щось таке підозрювала, коли ще в підлітковому віці мама озвучила ідею: «Давай тобі подарують гроші, на них я куплю собі новий велосипед, а старий ми віддамо тобі, що б ти каталася». Дуже здивувалися, коли я не погодилася і купила собі абсолютно даремний мобільний телефон.

Задовбали!