Останній день 2009 року, Єкатеринбург. На вулиці -20, сильний вітер і дрібний сніг. Я бреду до друзів, заходячи в кожен магазин у надії купити подарунок знайомій, до зустрічі з якої залишився годину-півтора. Практично в ногу зі мною біжить юнак, теж заходить в кожен магазин і задає скрізь один і той же питання:
— У вас є 25 конвертів без марок?
Все б нічого, якби це не були магазини жіночої білизни і алкомаркеты. Так і не купивши подарунок, я стою на зупинці і чекаю автобус. Хлопець втік далі, і я забув про нього. Приїжджає моя маршрутка, сідаю і бачу… його! На питання, чи купив він конверти, зі щасливим обличчям хлопець відповів:
— Так! Таки у нас будуть серветки на Новий рік!
