Я працюю у фірмі, що займається мобільними технологіями. Щоб не обтяжувати читача складнощами, скажу наступне: наш товар продається на десятки торгових точок (не завжди наших, частина компаній-продавців просто з нами співпрацює) за іменним договором (тобто, необхідно надати посвідчення особи для купівлі та подальшої реєстрації). Торгових точок по місту і області — більше двох сотень. Наш відділ займається статистикою і звітами, а також претензіями, яких не настільки багато, щоб створювати зайве робоче місце, і не настільки мало, щоб забити і забути.
Начальство нас, звичайно, дратує: «А чому в Зажопинских Вигоні неправильно склали договір? Звіт подайте терміново!» Звичайно, я знаю напам’ять усі договори Зажопинских Виселок, знаю, що продавець прийшов з похмілля або з проносом, а також, знаючи про помилку з їх боку, не дзвоню і не прошу виправити спеціально з шкідливості — нехай мені дадуть по мізках!
Але ще більше мене дратують проблемні клієнти. Я ж не дарма ставлю свої «дурні» питання — мені потрібно дізнатися, де ви купили товар, що не так в договорі, і тоді я зрозумію, що можна зробити в терміновому порядку для вирішення проблеми.
— Дівчина, а у мене тут не працює…
— Вимкніть і ввімкніть пристрій — відразу запрацює.
— Не буду я робити нічого, це ваші проблеми!
— Дівчина, я тут купив…
— Де ви купили?
— Не знаю. І коли — теж не знаю. Та й що купив — я теж не певен. Але нехай працює!
— Дівчина, я ось тут купив…
— Де купили?
— Так ось, на зупинці…
— У Пітері чи області?
— В Санкт-Петербурзі, звичайно! У Виборзі, я тут живу!
Нічого, що це різні міста? Ну да ладно, у Виборзі у нас кілька торгових точок.
— Може бути, ви згадайте вулицю, де купували, чи район? Хоча б приблизно: що знаходиться поруч, назва прилеглої вулиці?
— Біля автобусної зупинки!
— Автобусні зупинки є майже у всіх частинах міста.
— А-а-а, згадав! Там поряд ще бабка огірками торгує!
