Ось новий поворот

13

Люблю кур’єрів — глибоко і взаємно. Знаходиться наш офіс в дальньому кутку Москви, в парі зупинок від метро. На карті ми є, але от GPS-навігатори можуть до нас не довести — чай, не Київ. Якщо користуватися сервісом доставки постійно, люди звикають і добираються без проблем, а от з новачками починається шоу. «Мужик, вийди і зустрінь мене, а то я загубився», — стандартна практика.

Покроковий інструктаж («Перейти дорогу, зловити транспорт за номером ##, злізти і відрахувати третій поворот праворуч») кур’єри часто сприймають як жарт, особиста образа або спробу завантажити зайвої інфою. Одного разу я і подумав посадити поруч ручного психотерапевта — адже не можна ж так нервувати!

— Компанія «*****»?
— Так.
— Ваша адреса 3 вулиця Будівельників, д. 25, кв. 15?
— Так.
— Ви знаходитесь на набережній?

Міркую секунду, тому що набережна — через десяток кілометрів стройовим кроком.

— Ні, ми в парку.
— Та як же ви можете бути в парку, коли ви на набережній! Що ви мені тут заливаєте?! — оператор кидає трубку.

«Сєня, неси халат, вони нас бачать!» Задолбали.