Оздоєв – досі не дуже відомий герой матчу з Казахстаном. В «Зеніт» повернеться топ-футболіст?

131


У 2019 році Магомед Оздоєв знайшов себе в «Зеніті» через рік з моменту переходу з «Рубіна». Сергій Семак допоміг йому відчути впевненість, підібравши оптимальне місце на полі і чіткі функції. У збірної Росії Станіслав Черчесов вирішив випробувати схему «Зеніту», поставивши в опорну зону націленого на оборону Юрія Газінського і більш атакувального Магомеда Оздоєва. Вийшло здорово!
Цієї весни Оздоєв заграв з новим завзяттям, відчувши, що ззаду все контролює колумбієць Вильмар Барріос. Газінський – не гарант безпеки, але Оздоєв все одно відчував себе комфортно в своїй ролі, в тому числі допомагаючи партнеру у відборах і перехопленнях. Дивно, але коли футболіст відчуває впевненість, кількість ТТД незмінно переростає в якість. У «Зеніті» Оздоєв вже видавав ігрові перфоманси, а от хороший рівень гри за збірну Росії – це щось нове.
Проти Казахстану Оздоєв виконав 96 ТТД (більше тільки у Семенова і Кудряшова) з успіхом 82 відсотка. Зробив 5 з 7 успішних відборів, набрав 16 овладеваний м’ячем і заробив на собі два фолу. У Оздоєва трапляються помилки, коли потрібно діяти нестандартно, зате коли необхідно чітко виконувати план тренера, Магомед практично незамінний. Він робив багато перехоплень в середині поля, часто просував м’яч вперед. З його перехоплення та передачі на Олексія Іонова ударом через себе почалася перша гольова атака.
По суті, Оздоєв зайняв амплуа Ильзата Ахметова, якого блог «Аналітика простою мовою» хвалив після матчу з Бельгією (1:3). Сам Ахметов піднявся на позицію «десятки», де відчував себе максимально некомфортно. Якщо в грі з бельгійцями він найчастіше зустрічався з м’ячем, то тут віддав всього 28 передач, нехай і з точністю 93 відсотки. Ахметов старався, але нав’язують боротьбу кількістю футболісти збірної Казахстану не давали йому грати в повну силу. У всякому разі, ближче до середини поля Ильзат був би набагато корисніше. Однак і на позиції «десятки» він допомагав команді, відволікаючи на себе відразу двох-трьох опонентів. Звідси з’являвся вільний простір у того ж Оздоєва, а також у інсайдів Дениса Черишева і Олексія Іонова, які вели всю гру з Казахстаном.
Мабуть, ось він, реальний рівень збірної Росії – між Бельгією і якісно розвивається Казахстаном. Від команди Станіслава Черчесова знову чекають великих звершень. Але коли футболісти збірної грають тільки в РПЛ (не вважаємо Головіна і Черишева), де швидкості навіть несоотносимы з тими, які були у матчі Казахстан – Росія, очікувати гри на рівних з бельгійськими гравцями топ-клубів нерозумно. Команда може стрибнути вище голови, як це було у багатьох матчах чемпіонату світу – 2018, але підтримувати цей рівень у кожній грі зможе тільки команда, яка буде стабільно грати на високому рівні як у збірній, так і в клубах.