Плаваючі півметра

18

Жив-був чоловік. На роботу ходив справно. Не запізнювався. Колектив не підводив. На хорошому рахунку в дружному колективі і в начальства був. І робив він на роботі своєї лінійки. Чудові лінійки. З цільного дуба виточував. Екологічно чисті. Чорною фарбою розмітку на них малював красиву.

І замовив заводу цьому лінійок сто штук сусідній завод, на якому спершу на великих аркушах деталі креслили різні, а потім з блискучого металу будували машини за кресленнями цим. І виточив наш чоловік лінійок сто штук красивих. І намалював чорною фарбою по 50 см на кожній, тому що саме такі лінійки були потрібні.

Відправили заводу сусіднього лінійки ці. Екологічно чисті. Але чіплятися стали замовники. Мовляв, чому, хоча і намальовано однаково, по 50 см на кожній, а довжини вони всі різною? Адже сантиметри тепер всі різні вийшли! Як креслити деталі ми будемо?

Але не злякався наш чоловік пояснив причеп: ось ця коротше, тому що сучок на дереві був, друга довше — пила вильнула, коли третю виточував — в туалет захотів… І було у нього сто причин, і всі поважні. Але розмічено адже за 50 см, як просили! Зітхнули інженери з сусіднього заводу і пішли креслити деталі машин лінійками цими новими, екологічно чистими.

А людині нашому начальство премію видало за труди його самовіддані. І як раз стільки, скільки на машину йому не вистачало. І пішов він машину купувати, що на сусідньому заводі зроблена. І не було в цій машині ні однієї деталі нормальною. Всі криві і одне одному не підходять, тому щілини в салоні — в палець. І шестерні все з зубцями різними, тому гуркіт стояв жахливий, якщо вдавалося завести… І сказав наш осіб:

— Що ж за огидні вироби випускає наша промисловість! Нічого робити не вміють! Буду я закордонну машину купувати! Хоч поношений, але без дірок і гуркоту, щоб приємно було приїхати на роботу з комфортом і ще більше лінійок виточувати для Батьківщини…