Попросив мене якось чоловік приготувати що-небудь смачненьке, проста і нехитра. Я недовго думаючи, заглянула в холодильник, подивилася, що у нас є з запасів, щоб по-швидкому зварганити щось смачне. Побачила фарш, зраділа! Вирішено: будуть макарони по-флотськи! Насамперед на першо вирішила обсмажити цибулю. Та побільше цибулі! Дуже мені подобаються макарони по-флотськи з цибулею :)) слідом закинула фарш. Поки все це справа обсмажувалося, в каструльці варилися макарони. Незабаром блюдо було готове: швидко, а найголовніше дуже смачно. Ми повечеряли, а після кожен зайнявся своїми справами.
Трохи згодом підходить до мене чоловік і каже: — Слухай, чого-то у мене так очі щипає! Нічого не зрозумію? У тебе як, все нормально? — Так! — кажу, — все нормально! — Я, — каже, — заходив на кухню, там кіт Честер сидить і теж чого-то морщиться, таке відчуття, що і у нього очі сльозяться?! — Ну, не знаю, братці?! Що і як там у вас! У мене все нормально! — відповіла я. Ну, начебто чоловік поерничал, очима поплескав, та й забули. *** Тут днями я готувала обід. І вирішила зробити поджарочку в суп. Накришила лука! Багато цибулі! Ну, люблю я смажену цибулю Смажу, парю, а котейко Честер наш зі мною кашеварит. Розташувався на холодильнику і визирає, коли ж мамка вже його мяско нагодує. Трохи згодом дивлюся, кіт звузив очі й сидить як китаєць. Очима кліпає, так ляскає, так примружується. І таке відчуття, що ось-ось розридається. Думаю! Ось ті на! Що, цибулю? Ага, ну, звичайно, цибуля! А хто ж ще його так зробити-то зміг би?! Стою, сміюся! — Що? Мамка цибулю посмажила, так, Честер? Що очі-то сщурил, щипає що ль? — запитливо дивлюся на кота. А він дивиться на мене крізь вузькі щілинки, і зрозуміти нічого не може! Ось вам друзі ефект смаженого лука! :))) p.s. Не переживайте! Ніхто не постраждав! Всі живі і здорові! А цибуля — він дуже корисний для здоров’я!
