Потрібні ви на орбіті, потрібна орбіта вам?

58

На жаль, на жаль, услід за багатьма, змушений констатувати, що рівень читачів «Військового огляду» не той. І не торт. Якщо буквально якихось п’ять років тому велися запеклі баталії, наводилися приклади, в коментарях можна було прочитати ще пару статей як мінімум, то сьогодні все просто. «Автор, іди в школу! Важкий водень, він опуститься вниз, і ніякого вибуху не буде!» Або ще простіше, на одноклітинному рівні: «Не плач, у нас все вийде».
От про вас, у яких все вийде, ми і поговоримо.
Чи потрібна вам орбіта, потрібні орбіті ви.

Ні, так-то зрозуміло, що вам орбіта потрібна. Ви там на своїх диванах будете розтинати і з космічних висот висловлювати своє єдине і непогрішиме думку. Покрикуючи «уря» на весь світ (в перспективі на всю Сонячну систему) і схвалюючи чергову обіцянку Рогозіна про висадку на Титан.
Яблуні на Марсі до того часу вже будуть цвісти, а Місяць стане схожа на сир, тому що з неї будуть низкою йти каравани з редколунными мінералами.
Все, ясна річ, буде ексклюзивно в руках «Роскосмосу» і Рогозіна, який до того часу вже наведе всюди порядок і засудить всі критикують його ЗМІ.
Але давайте хоч раз спробуємо в голову не поїсти, а подумати? Ну так от, в плані експерименту? Слабо? Та знаю я, що слабо…
Добре, не будемо піддавати патріотичні мізки такого насильства, а з людьми розумними поміркуємо ось над чим.
Рік 2024-й… Рубікон.
Ні, чергова перемога Путіна на виборах тут зовсім ні при чому, це, як кажуть, справа така… Аксиомальное. Я про інше. Про можливе розмежування Росії і всього світу в космосі.
Як я вже писав в попередньому матеріалі, таке може статися. І наші партнери скажуть – ми тепер самі будемо тут працювати, вас тут не висіло.
Дуже неприємний момент. Вже сьогодні 95% своїх наукових досліджень російські космонавти проводять в чужих лабораторних блоках. «Коламбус», «Кібо», «Дестіні» — це все не наше господарство як би.
Відкрию «страшну» такий секрет: саме тому кількість російських космонавтів скорочено з трьох до двох осіб. Їм, бідолахам, працювати там ніде. Всі місця в європейських, японських і американських модулях зайняті! Європейцями, японцями і американцями.
А просто так повітря хлюпати… Дорогувато буде, якщо чесно.
І ось такий від воріт (точніше, від наукових модулів) поворот може бути.
Зрозуміло, що зараз наші уря-патріоти заголосят. Мовляв, ми щас отстыкуемся і своє ка-ак сварганим! Весь світ здригнеться і обзавідуются.
Ну давайте закинем голови і подивимося в космічну далечінь, туди, де поки ще загальна МКС нарізає кола.
Є в складі МКС такий «російський» сегмент. Я вам зараз по ньому віртуальну екскурсію влаштую.
№0. «Зоря». Перший модуль, з якого взагалі почалася МКС в 1998 році.
Вже 20 років там працює. Дві сонячні батареї, шість акумуляторних нікель-кадмієвих батарей для накопичення енергії, 24 середніх і 12 малих двигунів для коригування просторового положення, два великих двигуна для орбітальних маневрів. 16 баків, закріплених зовні модуля, можуть містити до 6 тонн палива. Три стикувальних сайту.
Але все це хоч і носить російське ім’я, і ніби як вважається російським сегментом… є власністю NASA. Бо побудовано (нехай і міцно) на американські грошики. І нам її не віддадуть. Тому і № нульовий. Бо не наше.
№1. Службовий модуль «Зірка», він же просто житловий модуль.
Включає всі системи, необхідні для роботи в якості автономного жилого космічного апарату і лабораторії. Він дозволяє перебувати в космосі екіпажу з трьох космонавтів, для чого на борту є система життєзабезпечення електрична енергоустановка, персональні каюти відпочинку, медична апаратура, тренажери для фізичних вправ, кухня, стіл для прийому їжі, засоби особистої гігієни. У службовому модулі знаходиться центральний пост управління станцією з апаратурою контролю.
Нужны ли вы на орбите, нужна ли орбита вам? космос
Загалом, «Зірка» повинна була після «Світу» стати основою для нової російської станції, але от не пощастило.
№2. «Пірс».
Нужны ли вы на орбите, нужна ли орбита вам? космос
Стикувальний модуль. Для прийому кораблів і виходу-входу космонавтів у відкритий космос. Дуже корисна річ в господарстві.
№3. «Пошук», він же малий дослідницький модуль (МІМ-2).
Нужны ли вы на орбите, нужна ли орбита вам? космос
Взагалі, це все той же стикувальний модуль, з тими ж функціями, що і «Пірс», тільки новіші. І так, це дуже малий дослідницький модуль. Тому що там можна встановити деяку кількість наукової апаратури і щось спробувати дослідити.
Наскільки там багато наукою – судіть по фото.
№4. «Світанок», він же малий дослідницький модуль (МІМ-1).
Нужны ли вы на орбите, нужна ли орбита вам? космос
Знову ж стыковочно-складської вузол, в який додана установка переробки і регенерації води. Наскільки він дослідний, судити не буду. Все на фото.
На цьому все… Один житловий модуль і три стикувальних. Які можна використовувати як склади, є де переробити сечу в воду, можна прийняти транспортний корабель або з екіпажем, вийти у відкритий космос і, що важливо, повернутися назад.
Де наука? Власне, те, заради чого весь город орбітальний і городится? До речі, варто звернути увагу на те, як МІМ 1 і 2 та й «Зірка» багаті на ілюмінатори для візуальних спостережень або фотозйомок…
А «Наука» на землі…
Нужны ли вы на орбите, нужна ли орбита вам? космос
Далі у нас дуже цікавий детектив починається.
Патріотично налаштовані товариші почнуть тикати в обличчя мені планами «Роскосмосу». Ми зараз ось це запустимо, пристыкуем і почнемо жити-поживати та добра наживати! Знову почнемо свої дослідження, експерименти і все інше. А всі інші будуть заздрити.
Добре. Припустимо. Припустимо тому, що таке в принципі можливо.
Але ось які починаються нюанси…
Все надії і обещанки наших космочиновников зводяться до того, що «ось ми запустимо модуль «Наука» і…» І що?
А нічого.
«Наука» ніяк не може відірватися від Землі. На жаль. Але давайте вдумливо і по частинах. Отже, «Наука» створюється з 1995 року і ніяк не може створитися.
У 2013 році дещо зібраний модуль «Наука» почали готувати до пуску, але… Модуль екзамен на зрілість не здає. В трубопроводах для палива виявили металеву стружку.
Модуль в 2015 році повернули назад в Центр. Хрунічева, трубопроводи замінили, але навесні 2017 забруднення знайшли вже в баках. Баки спершу чистили, потім розрізали, чого вони перестали бути герметичними, тобто досить складні конструкції угробили остаточно.
Рогозін в січні 2019 року заявив про перенесення запуску вже на 2020 рік, а епопея з «Наукою» все триває.
Адже баки — це не просто звичні нам баки для бензину, наприклад, а складні агрегати з перегородкою у вигляді сильфона (гармошки) між компонентом палива і газом наддуву.
Сільфон, сходячись і розходячись, як міхи гармошки, діафрагми дозволяє переміщатися всередині бака, що дає можливість багаторазово дозаправляти його від транспортних кораблів вже на орбіті.
Нужны ли вы на орбите, нужна ли орбита вам? космос
Баки були зроблені в 80-х роках, від обладнання, на якому їх робили, нічого не залишилося, люди давно або проживають свою величезну пенсію, або вже покинули цей світ.
Що така метушня? А без баків польоту як би не вийде. Треба маневрувати, треба коригувати орбіту і так далі. Баки промити не вийде — забруднення буде видалятися тільки частинами. Замінити можна, але це означає, що доведеться розібрати весь модуль.
До речі, у «Зорі» при запуску були ті ж самі проблеми. Тому «Зоря» полетіла з комплектом вкорочених баків, благо вони були під рукою. Але «Зорі» особливо не довелося маневрувати, її рукою «Шаттла» зловили і відкоригували.
Був ряд спроб присобачити баки іншої моделі, від іншого корабля. Спроби закінчилися нічим, тепер прийнято рішення замовити в НВО імені Лавочкіна нові баки і якимось чином запхати їх в модуль.
Між тим спеку піддають ВСІ ущільнення, з’єднання, диафрагмочки. Адже з моменту початку будівництва «Науки» пройшло більше 20 років…
Загалом, багато розумні люди приходять до думки, що «науковий довгобуд» привів до патової ситуації: запускати дуже треба, але абсолютно неможливо. Оскільки немає гарантії безпеки для екіпажу.
Але і це тільки півбіди. Далі все йде по ланцюжку. Далі дивимося на плани «Роскосмосу».
«Наука». Повинен був полетіти в 2019-му, заявлений в 2020-му, але є проблеми. «Наука» повинна була замінити «Пірс», який за планами піде в утиль.
«Причал». Універсальний стикувальний модуль. На 6 (шість) вузлів стикування. «Причал» був готовий ще в 2014 році і досі валяється на складах «Енергії», тому що він повинен контактувати з «Наукою». І якщо остання залишиться на землі, то «Причалу» в космосі робити нічого.
Така ось ланцюжок: «Зірка» — «Наука» (замість «Пірса») – «Причал».
Так, замість «Науки» можна придумати, швиденько зібрати і пристикувати до «Зірці» якийсь адаптер, який дозволити стикування «Причалу» відразу до «Зірці».
Проблема в тому, що в такому випадку не можна буде використовувати чотири з шести шлюзів, бокові, оскільки вони будуть занадто близько до станції.
Підсумком цього розкішного трішкиного каптана стає ситуація, коли замість модуля, здатного прийняти 4 корабля і ще один модуль (про нього мова нижче), ми отримуємо розкішну затичку з одним стикувальним вузлом.
Бурхливі оплески і крики «ура!»
Науково-енергетичний модуль. Про нього поки не варто навіть говорити, оскільки для нього готовий лише корпус. Та й майбутнє більш ніж туманне, бо стикуватися він повинен на один з вузлів «Причалу», який… Зрозуміло. Дивимося вище, розуміємо, що космічне «Лего» поки не складається.
Але є ще одне міркування щодо всієї цієї каруселі. Особисте.
«Наука» не злетить. Тут, на землі, у запуску цього горе-модуля є десятки супротивників. І це не якісь гіпотетичні «вороги народу», це конкретні люди, які повинні будуть поставити цілком конкретні підпису на документах, які свідчать про готовність модуля до роботи.
Коротше, це ті, кого призначать крайніми (а у нас це розкішно навчилися робити при Рогозине) у разі фіаско.
А фіаско у вигляді непрацюючого модуля цілком може статися. Негерметичний модуль на орбіті – це чарівно. Непрацюючі двигуни (а їх на «Науці» стільки ж, скільки на «Зірці», бо одна база – ФГБ) – теж непогано.
Тому будь-яка нормальна людина (а такі навіть у госкорпорациях є), не бажаючи зайвих пригод на своє життя, всіма силами стане затягувати цей урочистий і сумний момент – запуск «Науки» в космос. Бо нічого хорошого від цього шоу очікувати не варто.
Слава богу, ніхто нікуди не поспішає. Ви звернули увагу на тимчасові проміжки? Немає (звісно)? Я повторю.
2013 рік. Зібраний модуль «Наука» провалив приймальне тестування.
2015 рік. Модуль повернули назад в Центр. Хрунічева, трубопроводи замінили.
2017 рік. Не допомогло, бруд знайшли вже в баках.
2019 рік. Баки порізали, почистили, заварили, угробили остаточно.
Оцінили швидкість реагування на проблему? А динаміка роботи яка? Продовжуємо?
2021 рік. НВО Лавочкіна виготовляє новий комплект баків.
2023 рік. Центр імені Хрунічева, відволікаючись від будівництва нового диво-будівлі, вставляє баки на місця.
2025 рік. «Наука» готова стартувати.
Ну і в 2026 році, якщо нічого не станеться, як раз модуль можна буде запускати. Одна проблема, скільки ресурсу залишиться у «Зірки»? І чи залишиться він взагалі? 26 років в космосі – це не жарт…
Так, говорити про репутацію «Роскосмосу» тут не доводиться, справа наша, внутрішнє, так би мовити, але… Повторюю питання: де наука? Де можливість самостійної роботи?
Болтающаяся на орбіті болванка з можливістю проживання в ній трьох осіб – це дуже сумнівна трата мільярдів, не знаходите? Ні? Ну гаразд…
Сумна історія «Науки» виставляє напоказ дуже складну проблему. Виходить, що ми реально деградували до рівня 60-х років минулого століття, і сьогодні просто не можемо навіть повторити те, що було створено 40 років тому.
І «Наука» цілком може поповнити собою ряди «пішли в нікуди» нашої «Енергії» і американського «Сатурна», наприклад.
Але наші партнери-конкуренти йдуть вперед. Це факт, чорт, це дуже неприємний факт. А у нас-суцільні слину в монітор і крики «ми все можемо!»
О, так. Ми точно зможемо. Сам Путін говорив про те, що нам дуже потрібна національна орбітальна станція.
І такий проект є. НІС Росії. А вибачте, з чого ця НІС буде складатися?
Опаньки, а обличчя-то всі знайомі…
Все ті ж «Наука», «Причал», ПЕМ. Ось же вони, в повному складі. Ну плюс ще можна додати ту мізерію, яка при МКС бовтається.
Розкішна у нас НІС у 2024 році буде! Всім на заздрість!
Серце: «Зірка» (25 років) і «Наука» (28 років)! Новітні розробки, які не мають аналогів у світі! Ура!!! #мысмогли і все таке.
Все інше: «Пірс» (23 роки), «Пошук» (15 років), «Світанок» (14 років), «Причал» (10 років).
Знаєте, чим-то ситуацію з авіаносцями нагадує. Авіаносець – це у американців інструмент тиску і зброя, у всіх інших – предмет престижу. Типу мати авіаносець – круто до жаху.
Ось таке ж «круто», як давній, чадящий, ні на що не здатний в бойовому плані «Адмірал Кузнєцов» у нас, можливо, буде на орбіті.
Так, по звалищах зібране, але своє. Споконвічно російське. Може, ще американці «Зорю» задешево поступляться, їй в 2024-му всього 26 років, так що поробить старенька…
Краса, правда?
Але це все тільки в тому випадку, якщо полетить, як я вже говорив, «Наука» і все з нею пов’язане.
Неприємно, панове ура-патріоти? Мені ось теж. Ми деградували. До рівня космічних візників і сортиростроителей. На жаль, але це факт.
Та ще й позиції візників з-під нас тікають самі, чому останнім часом наш «Роскосмос» прямо потурає.
Добре, хоч космічні туалети американці так і не освоїли. Є на чому заробити. 19 млн за один космоунитаз. Сила!
І от вам і перспектива «національної програми» — бовтатися в космосі на станції, зібраної з давніх модулів, які незрозуміло скільки ще пропрацює. Нові? Вибачте, ось нехай Рогозін подужає запуск «Науки», тоді й подивимося.
А поки я дивлюся, що є на МКС, з чим вони залишаться і що здавати в оренду будуть, вибачте, там «Кібо», «Коламбус» і «Дестіні» — трійця та ще. Є де розвернутися в плані попрацювати, навіть без нас. Тим більше, без нас. Без нас там можна і військовими секретами зайнятися по повній програмі.
Або здати, наприклад, як планувалося, Маску, який, будучи людиною недурною, зміркував, що міжпланетний корабель вигідніше збирати на орбіті, благо кранів маніпуляторів там тепер вистачає. І робочі руки знайдуться.
Все питання в тому, що ми залишаємося у старого корита, з якого навряд чи що цінного можна вичавити. Підтримувати ілюзію крутий космічної держави? Ну так… Не більше того.
День сьогоднішній чітко дає зрозуміти, що «Роскосмос» в тому вигляді, в якому він існує (кращий термін для характеристики моменту), не годен ні на що, крім перемелювання трильйонів рублів під бравурні заяви пана Рогозіна.
Не буде ніякої місячної станції. Немає передумов до її створення.
Вибачте, ми просто модуль не в змозі зробити для навколоземній станції, а тут про Місяць казочки.
Не буде ніякої багаторазової та міжпланетної «Федерації», оскільки раптом такі речі не падають зі стелі. А ми досі використовуємо «Союзи» Королева, помінявши на них комп’ютери на більш сучасні. Щось не береться з нічого, і підтримую тих, хто каже, що «Федерація» — такий же міф, а насправді — розпил.
Якщо не змінити ситуацію докорінно, то ми, звичайно, зможемо щось там показувати, типу запуску супутників Анголі, Зімбабве, Кенії… Коротше, тим, у кого грошей немає. В кредит, природно. Але не більше того.
А що треба зробити, щоб було «більше того»?
Взагалі-то, тут вже, по ідеї, кожен прочитав повинен включити мізки і придумати для себе щось сам. Така взагалі суть існування ЗМІ, не тільки подавати готову інформацію, а й спонукати до того, щоб думати. Але так як це сьогодні далеко не всім під силу, озвучу кілька речей.
Головне – пан Путін повинен все-таки зрозуміти, що його тактика призначення на посади вірних і відданих людей порочна. Особливо щодо «Роскосмосу». Рогозін, журналіст, нічого не розуміє в цих питаннях. І управлінець абсолютно огидний.
Кращим доказом служать його танці з «Східним». Скільки б Рогозін ні потрясав кулачками, скільки б не робив гучних заяв, фактично ми маємо огидно проведені роботи з будівництва космодрому, розкрадені гроші і страйки робітників, як підтвердження всій порнографії, яка там творилася.
В країні явно перевищила критичний рівень нездар на відповідальних постах. Добре працюють тільки в сфері обдурювання населення, але хоч де-то у нас все в порядку. Пальчик покажи – і «уря-я-я» лине над просторами Росії, з приводу і без оного.
А конкретно «Роскосмосом» повинні керувати люди, які це розуміють. Не популісти-журналісти, як Рогозін, не манагери-зв’язківці, як вже (слава богу) колишній керівник КБХА, присланий з «Ростелекома».
Фахівці.
Тоді є шанс. Невеликий, оскільки деградація дуже помітна, але є.
Ні – та й не треба. Тоді досить гучних і красивих заяв, які будуть підтримуватися схвальними вигуками з орбіти від генералиссимусов на космодиванах. На словах ми будемо першими, найкращими, можуть все. Головне – патріотично не розгойдувати човен.
А на ділі ми будемо спостерігати за орбітальним будівництвом китайців, досягненнями Маска і Безоса, індійців, євреїв…
З борту «власної» станції, яка з часом перетвориться на купу летючого металобрухту, обсуживаемую одним техніком. Ну так, як у фільмі. Казочка та ще, але…
Нужны ли вы на орбите, нужна ли орбита вам? космос
В ній є якийсь такий натяк.
Але в принципі, те, як убивають нашу космічну індустрію, закреслюючи одне за іншим радянські досягнення, мене не сильно так і напружує, якщо чесно. Це брухт, який батогом не перебити. Якщо Путін велів Рогозіну всі угробити – значить, так тому і бути.
І потім, досягнення, якими ще якийсь час можна буде пишатися, це, звичайно, добре. Але вони залишилися там, у тій країні, якої більше немає.
І не треба тут говорити про спадкоємність. Я її в космосі не бачу, якщо чесно. Бачу старі «Союзи», «Прогреси», «Зеніт», які просто працюють візниками. Досягнень Росії якось не спостерігаю.
Але найбільше пригнічує те, що з кожним днем все менше людей, які здатні тверезо оцінити. А все більше «патріотів», здатних тільки скакати і голосно кричати на задану тему.
Що ж, це теж шлях розвитку, не буду сперечатися.
Так що йдемо до міжпланетної «Федерації», навколоземній станції, навколомісячній станції, місячної обсерваторії, марсіанської станції та іншим казочкам, якими нас так щедро пригощають останнім часом.
А раптом прийдемо?
Автор:Роман Скоморохів