Метою держави є поліпшення якості життя громадян, проте уряд, замість підтримки власної економіки від виручених нафтодоларів, направляє їх за кордон на скупку держборгу розвинених країн.
Чому ж так відбувається?
Як відомо, у Росії торговий профіцит, ми продаємо товарів більше, ніж купуємо.
Куди ж діваються ці надлишки грошей?
Згідно бюджетного правилом, якщо нафта коштує вище 40 доларів, то надлишки прямують не в економіку, а в резерви країни. Дані кошти не надходять безпосередньо в економіку країни.
Навіщо уряд так робить, адже, витративши надприбутки, можна значно покращити життя населення країни?
Справа в тому, щоб ці гроші спрямувати в економіку, спочатку необхідно провести конвертацію з долара в рублі, що неминуче підвищить курс рубля (паралельно поліпшивши добробут народу). Однак це негативно позначиться на конкурентоспроможності нашої країни на світовому ринку, так як девальвацією своїх валют грішать усі країни, що розвиваються.
Також, якщо ми не направляємо нефтеденьги в економіку, ми створюємо більш передбачувані умови для реального сектора економіки. Так як в даному випадку економіка стає менш залежна від котирувань на нафту.
Третім фактором можна вважати той факт, що скуповуючи держборг розвинених країн, ми зміцнюємо курс їхніх валют по відношенню до рубля, що робить продукцію розвинених країн менш конкурентоспроможною, що дозволяє нам продавати їм нашу продукцію. Що дає нам шанс розвинути реальний сектор економіки.
Однак у даного методу є “невеликий” недолік, так як все-таки основна мета держави – це поліпшення якості життя мешканців, у нас же уряд дивиться на країну як на підприємство, яке має приносити прибуток своїм власникам. Звичайно, не можна витрачати всі свої гроші, інакше вийде як у Венесуелі. Проте, за оцінками експертів, країна спокійно може вкладати більше коштів на розвиток країни (те, що зараз прямує через ФНБ явно недостатньо).
Хто ми в кінці кінців: країна, працює для людей, або компанія, що приносить прибутку?
