Ох вже ця весна! Суєта, та й тільки. Чистка пір’їнок, пора призабуті з минулого року серенад, повітряно-наземні бої, короткі побачення на ще голих гілках і, нарешті, облаштування житла.
Кожен хоче бути кращим з кращих: самим яскравим, помітним, горластым і грізним. Як там у Жванецького? “Горобець, горобець… Взагалі-то я орел, але зростанням маленький”
Цим міським сусідам вистачає навіть практично непомітного першого тепла, щоб гормони запаморочили голову. Здається, в цей час вони навіть забувають як чірікать, виводячи більш складні партії
Ну а вже якщо на горизонті з’являється пані…
Тут треба бути у всеозброєнні: неодмінно распушиться
Плечі і крила розправлені, груди колесом – і в бій!
