Нам не наздогнати Піднебесну розвитку громадянського авіапрому
На фото: літак ARJ21 китайської авіакомпанії Genghis Khan (Фото: Ding Ting/imago stock&people/Global Look Press)
Минулого тижня Китай заявив, що можливо відмовиться від закупівель пасажирського літака Боїнг 737 MAX 8. Одна ця новина викликала занепокоєння у Вашингтоні і здатна вплинути на позицію США на торгових переговорах з Пекіном. Тому що це загрожує компанії Боїнг втратою як мінімум $ 25 млрд. Якщо так справа піде, під загрозою можуть опинитися інші найбільші замовлення Боїнга, адже китайські авіакомпанії були першими, хто розмістив понад 60 замовлень на придбання новітніх «Боїнгів»-737 МАХ 10. Ця модифікація була представлена на авіасалоні в Парижі в 2017 році. І китайці тут же оформили контракт на 7,4 млрд. доларів за нові машини. Ці факти показують, яке впливає Китай на всю світову авіацію. І не дивно.
У грудні 2018 року Управління цивільної авіації КНР оприлюднило «План заходів щодо розвитку національної цивільної авіації Китаю в нову епоху», який націлений на формування в КНР одного з найпотужніших секторів цивільної авіації в світі до 2050 року. Зокрема, в період з 2021 по 2035 влада КНР має намір домогтися не тільки того, щоб Китай став лідером з повітряних перевезень, але й того, щоб в Китаї були найбільш конкурентоспроможні авіаційні компанії та авіаційні вузли в світі.
Для таких амбіцій є підстави. Повітряний транспорт Китаю розвивається настільки стрімко, що, за міжнародними оцінками, до 2035 року на Китай припадатиме чверть глобального попиту на повітряні перевезення, який перевершить за цим показником США і перетвориться на найбільший ринок у світі. За даними Міжнародної асоціації повітряного транспорту, що на сьогодні 10% всього світового авіа трафіку складають рейси в Китай, з Китаю або по цій країні. А до 2035 року кожен п’ятий пасажирський літак буде летіти за цими маршрутами.
Так що ж представляє із себе нині китайська цивільна авіація?
Навіть ті, хто літав від Москви до Пекіна на літаку авіакомпанії Air China (китайський Аерофлот) смутно собі уявляють її масштаби, і якість. Так, точно за розкладом, так — обслуговування по світовим стандартам, так комфортно. Але з’ясовується, що Air China — лише одна з безлічі авіакомпаній КНР, притому, не найбільша. А між тим, по багатьом параметрам — обсяг перевезень, оснащеність, рівень обслуговування — Китай незабаром відбере пальму першості в США.
Літайте літаками
Air China — велика, але лише одна з 48 китайських пасажирських авіакомпаній. З нею на рівних конкурують і в чомусь перевершують її ще як мінімум два авіаперевізника: China Eastern і China Southern. Air China літає в 174 міста 40 країн світу. Флот компанії інтенсивно оновлюється. У 2017 році в ньому з’явився перший Boeing 787-9 «Дрімлайнер», замовлено ще 15 таких же судів. Кошти для цього є: прибуток Air China в 2017 році склав 8,6 млрд юанів (близько 86 млрд рублів). При цьому компанія перевезла близько 55 млн пасажирів.
Дещо менше заробила в 2016 році авіакомпанія China Eastern (1,4 млрд. юанів). Зате обслужила близько 100 млн осіб. За останні три роки перевізник відкрив 21 новий міжнародний маршрут у міста Європи, Америки, Австралії. Варто зауважити, що для китайських компаній головний ринок перевезень — внутрішній. Із 104 напрямків польотів — чотири п’ятих — маршрути всередині Китаю. Міжнародні маршрути поки грають допоміжну роль, йдуть за потребами китайських туристів, яких в минулому році колесило по світу понад 120 млн осіб (порівняно з 400 млн передвигавшимися по повітрю всередині країни). Що стосується China Eastern, її парк повітряних судів — один з найновіших в Китаї, середній вік літаків — менш шести років. У 2017 році авіакомпанія розмістила замовлення на 20 літаків А350 і 15 Boeing-787, які планується використовувати на далеких рейсах, зокрема в Північну Америку. Нині у складі компанії близько 450 літаків.
Тепер про ще одному провідному перевізника КНР, знаному російському туристові. China Southern — лідер за кількістю літаків. Компанія народилася на півдні країни, звідки пішли китайські перетворення останніх десятиліть. Вона базується в новій економічній Мецці Китаю Гуанчжоу. Флот компанії складається з майже 500 суден. У найближчі п’ять років China Southern планує поповнити його за рахунок Boeing 787-9 і Воеіпд 737 МАХ, щоб до 2020 року перевозити 168 млн пасажирів в рік. Авіакомпанія літає в 49 міст світу.
А тепер можна порівняти китайських лідерів з нашим. Вся група компаній «Аерофлот» (включаючи «Перемогу», «Росію», «Аврору» та інші ЗАТ, ВАТ тощо) отримала в 2017 році чистий прибуток 23 млрд рублів (близько 2,3 млрд юанів). І це непогано, оскільки роком раніше був збиток у розмірі 6,5 млрд. рублів. За цим показником наш лідер ще якось можна порівняти з китайцями. Що стосується повітряного флоту групи Аерофлот, то він в 2017 році поповнився 40 судами і налічував 325 літаків. Весь цей флот перевіз в 2016 році близько 43 млн пасажирів. Що також можна порівняти з показниками китайських компаній.
Що стосується неба КНР, то крім трьох лідерів, в ньому вистачає місця ще для 45 китайських авіакомпаній, які експлуатують 4,5 тис. повітряних суден. Всі вони разом в 2016 році перевезли близько півмільярда (!) пасажирів. Порівняйте з 88,5 млн осіб, які скористалися послугами російських авіаперевізників. І якщо російський ринок авіаперевезень останні роки скорочується, то китайський навпаки збільшується. За інформацією Управління цивільної авіації КНР, в 2017 році китайська аеропорти обслужили 552 млн пасажирів, і, за прогнозом, до 2020 року ця цифра зросте до 720 млн осіб. А до 2035 року цивільна авіація буде здатна взяти на борт до 1 млрд пасажирів щорічно.
При цьому китайська цивільна авіація залишається однією з найбезпечніших в світі. За весь час існування у Air China була одна аварія з жертвами, в China Eastern — 2. Високий рівень досягається відмінною організацією, контролем і суворою дисципліною, вимогливим ставленням до персоналу і конкурентними зарплатами. Нині російські авіакомпанії роблять все, щоб утримати своїх пілотів, які прагнуть в Китай. Зробити це складно. Адже російська заробітна плата не перевищує 6 тис. доларів. Китайці ж пропонують до $ 25 тис. і значний соціальний пакет, включаючи оплату житла і компенсацію переїзду. Однак лише в останні роки російські пілоти отримали можливість змінити роботодавця на китайського. Сталося це після того, як Китай (де існують високі вимоги до авиаперсоналу), вивів Росію з «чорного списку», куди вона потрапила з-за низької за китайськими мірками безпеки польотів.
Злітні вогні аеродромів
Китайське держава активно сприяє розвитку повітряного транспорту, створюючи сучасну інфраструктуру, підтримуючи авіабудування. Китай вже має 220 міжнародними аеропортами. А всього в Піднебесній 400 авиагаваней. Найбільша — пекінський аеропорт ” Шоуду — на другому місці в світі за пасажиропотоком — 86 млн в рік. Розміри споруди повною мірою може оцінити тільки пасажир, який з одного терміналу в інший їде на спеціальному поїзді. Але Шоуду працює на межі можливостей, і в Пекіні побудований і набирає проектну потужність новітній аеропорт. Він стане найбільшим у світі з пасажиропотоком 100 млн. чоловік в рік. Дасин, так називається новий столичний хаб, має 7 злітно-посадкових смуг. Будівництво обійшлося в 12 млрд. доларів. Футуристична архітектура Дасина нагадує руку з розчепіреними пальцями і забезпечує вихід пасажирів від зони огляду до найдальшого перону за 8 хвилин.
Трохи меншу пропускну здатність — 90 млн. пасажирів в рік — буде мати будується аеропорт в промисловому центрі Китаю — Ченду. Його назва лаконічно перекладається на російську як «земля достатку», вартість 11 млрд. доларів.
Крім цих двох суперхабов до 2020 в Китаї з’являться ще 50 нових міжнародних гаваней. А всього в цій країні буде побудовано 1,6 тис. (!) міжнародних, регіональних і місцевих аеропортів, які забезпечать суцільне охоплення авіатранспортом найбільшого в світі населення. Завдання поставлено так: кожен громадянин Китаю, не спустошивши власну кишеню, зможе максимум за дві години дістатися (з урахуванням розвитку наземного транспорту) до найближчого аеродрому і полетіти в будь-яку точку планети.
Крила батьківщини
В даний час основу китайського авіапарку складають лайнери іноземного виробництва. Але становлення вітчизняного авіабудування йде повним ходом, з імпортера Піднебесна перетворюється виробника і експортера. Так, у Китаї створений конгломерат держкомпаній з виробництва двигунів для літаків, активи якого становлять $ 20 млрд. У нову структуру, засновану в цілях скорочення витрат і зміцнення позицій на міжнародному ринку, увійшли: Sichuan Chengfa Aero Science & Technology Co., Avic Aviation Engine Corp. і Avic Aero-Engine Controls Co.
Також у Китаї почалося будівництво заводу по збірці широкофюзеляжних літаків А330 в місті Тяньцзінь (Північний Китай), і треба думати, що плідна співпраця авіаконцерну Airbus піде на користь китайським авіабудівникам. Вже вони то вміють переймати досвід.
А поки в Китаї вже розпочато виробництво С919 — китайського конкурента російського лайнера МС-21, який ще знаходиться в розробці. Китайський літак створений Шанхайським НДІ повітряного транспорту і побудований китайської держкорпорацією COMAC. Збірка буде відбуватися на конвеєрі заводу Hongdu Aviation Industry Group в провінції Цзянси. Без участі іноземних компаній поки повністю не обійшлося. Мотори поставляє CFM International — спільне підприємство концернів General Electric і Safran. За оцінками експертів, на розробку лайнера пішло близько 9,5 млрд. доларів. Але гра коштує свічок. COMAC розраховує продати 2000 літаків в найближчі 20 років. 517 замовлень корпорація вже має. В основному від китайських авіакомпаній, які вишикувалися в чергу за вітчизняним лайнером. У Китаї С919 має поступово замінити всі ті ж Airbus-320 і Boeing-737 (!). У планах китайців поступово налагоджувати власне виробництво різних типів цивільних літаків. Адже виключно за рахунок внутрішнього попиту можуть окупитися навіть великі витрати на розробку нових машин. До того ж це відбувається при потужній підтримці держави, визначає стратегію імпортозаміщення.
Тим часом починається комерційна експлуатація іншого дітища китайської авіаіндустрії — СОМАС ARJ21 (Advanced Regional Jet). Літак призначений для експлуатації на маршрутах довжиною до 3000 км. Строго кажучи, саме цей лайнер є першим реактивним пасажирським літаком, розробленим в Китаї. Але в ньому набагато вище частка імпортних компонентів, ніж у С919 (тут доречна паралель з нашим «Суперджетом»). Йдуть роботи над проектом Xian MA700 — перспективний регіональний турбогвинтовий літак, розрахований на перевезення 70-80 пасажирів.
За прогнозом Boeing, загальний попит китайських авіакомпаній в найближчі 20 років складе 5580 літаків загальною вартістю майже трильйон (!) доларів. Так що місця на ринку вистачить поки і західним, і китайським авіавиробникам.
Михайло Морозов
