Салатик пішов

18

Я працюю інженером в одній архітектурної компанії. Зарплата відмінна, фірма престижна, — все добре, крім дизайнерів. Таке відчуття, що ці індивідууми не від світу цього.

Каналізаційний трубопровід не вписується в «пиріг» підлоги — бувають в житті засмучення. Сидимо на планерці і обговорюємо цей момент. Дизайнер — молоденька дівчинка з явно завищеною самооцінкою своїх здібностей і таланту. Пропоную збільшити «пиріг» статі — вона ні в яку. Соло-ліфт замовник не хоче ставити. Трасування особливо не поміняєш. Під санвузлом, де проблема виникла — кухня-їдальня (який шедевр!) З серйозним виглядом пропоную їй перенести трубопровід Ф110 під стелю нижчого приміщення, чого робити, звичайно ж, не можна — будь-який архітектор це знає. Але тільки не вона!

— Ром, а як вона виглядає?
— Хто виглядає?
— Трубочка твоя, яка не вміщується.
— Ф110, гарна така дуже. Сіренька.
— А ми можемо її відкрито прокласти?

Повільно хренею.

— Ти серйозно?
— Так, в стилі хайтек все буде як раз вона дуже до речі!
— А давай зі скла її ще зробимо для повноти образу — дизайн у тебе буде просто відпад!
— Треба подивитися…

Незворушно продовжую спостерігати за матеріалізацією каналізаційної труби. Мовчу.

— Відмінно! Вона дуже до речі тут!
— Тобі видніше. Замовнику ж захочеться знати, у що перетворився його сніданок, під час обіду.
— Що-о-о?!
— О, мій салатик пішов!
— Рома, що ж ти відразу не сказав?!

Йес! Екшн шло нарешті!

— А у тебе у говнопроводе стрази, що циркулюють, дура?!

Втекла скаржитися на мене шефові.