Піти в кіно? Із задоволенням! Запрошують, та й фільм не говняшка. Стрибаєш вечір перед дзеркалом, одягаєшся, передчувають великий екран, відмінна якість і море емоцій. По приході купуємо квиточки (по-швидкому, «на якесь місце»). Приходимо на це ось місце, а там хлопець по сусідству. Акуратний такий весь, поголений, чистий, доглянутий. Стремануло, коли він прибрав з крісла білий целофановий пакет, але якось повз. Стану більше довіряти інтуїції.
Сіли, дивимося. Ла-ла-лей! Навіть без реклами! Хвилин через п’ятнадцять показу моторошно захотілося додому. Ні, фільм відмінний. А от люди… Шуршалки-шумелки вміло діяли на нерви: хрускіт, пережовування їжі, дзвін пляшок. Поруч сидить не відставав, та й взагалі був на висоті. Розклав скатертину-самобранку (полотенечко), дістав свій біленький пакет, вийняв звідти щось типу «5 крапель», стаканец, хлібець і став… м-м-м… вечеряти. Вражало, як він занюхивал хлібцем — грунтовно так, старанно. Я починала гарчати, але прийшла зі мною «принадність» заспокоювала. Гаразд, дуже цікаво, щоб нервувати.
Сусід поїв, я з полегшенням зітхнула. Не тут-то було. У нього було яблучко. Червоне, маленьке яблучко. Я спітніла. Потім він дістав ножик (у кінозалі!) і, акуратненько відрізаючи, став їсти цей чудовий плід. Доїдаючи кожен шматочок, суб’єкт вишукано, з прицмокуванням облизував свої фингерсы. Стало трохи не до фільму, затрясло.
Кульмінації подія досягло, коли з біленької торбочки з’явилися насіння. Насіння распаковывались, потім лускались і плювалися в пакетик. На екрані з’являлася ельфійка, здатна зірвати голови оркам. Неважко здогадатися, що робило мою уяву. На ввічливі прохання суб’єкт два рази дихнув перегаром, а моє щастя схопило мене і попросив пересісти.
Суб’єкт отримав своє «свиня», що ніяк не покривало моїх нервових витрат і не знизило рівень адреналіну. Вже дуже хотілося піти далі, але не хотілося псувати настрій прийшов зі мною. Я була в кіно і раніше — як і раніше, п’ють пиво, їдять чіпси, смітять і шумлять. Але чол з горілкою і ножем… Ви не думаєте, що це перебір? Громадськість? Адміністрація і працівники кінотеатрів? Уповноважені органи?
Коротше, якщо ви надто спокійні, страждаєте апатією, сходіть в кіно на вечірній сеанс, друзі.
