У недавній історії дівчина обурювалася відсутністю поштових листівок у своєму місті.
Мила моя, хороша, я теж посткроссер. Трохи більш, ніж за півтора року заняття цією справою у мене обтріпалися всі нерви і пропало бажання взагалі коли-небудь ще контактувати з поштою країни на букву Р.
Так, поштових листівок у продажу у відділеннях пошти майже немає. Чималих зусиль коштувало знайти в столиці нашої неосяжної Батьківщини єдине відділення, в якому є листівки з красивими краєвидами міста. Свій захват я висловила касирці, яка у відповідь наїхала: «Так ці листівки нікому не потрібні! Вони тут у нас є тільки тому, що по цій вулиці ходять іноземці». Закупилась я, звичайно, про запас, і не було б проблем, якщо… Звичайно, ви вже здогадалися: у всьому винні феєрична «швидкість» і «якість» роботи пошти.
Листівки губилися. Самим казковим чином, так як були покладені в ящик в самому відділенні, при мені ж їх дістали на подальшу сортування.
Дуже прикро, коли пишеш цілу поему (зі всією душею і світлими надіями) посткроссеру з ПАР, припустимо, а потім дивишся на лічильник днів. 60, 100, 150, 200, 350 — немає результатів.
Листівки йшли (та й ідуть дуже довго. Ні, дуже. Авіапоштою. Скажіть, нормальний термін 42 дні для відправлення з Москви в Київ? 56 — з Москви до Мінська? 93 — з Москви в Амстердам?..
А навесні стався поштовий колапс, і мені листівки перестали приходити взагалі. Подрузі-москвичці, однак, прийшли, але промоклі від гасіння поштових складів.
З тих пір я остаточно зневірилася займатися посткроссингом нормально. У тих же юзерів з Польщі статистика за рік перевищує середню російську в два, а то і в три рази. Порівнянна з нашою хіба що пошта Китаю.
Так що удачі тобі, автор попереднього поста, терпіння і відповідальних поштових працівників. А я поки задовбали і втратила цікаве хобі.
