Стерва на стежці війни

54

Ох, шановний автор історії «Стратегія переможців», як же я вас розумію. Тільки, на відміну від вас, я не намагаюся зрозуміти таких егоїстичних поспішайок, а веду себе як справжня дріб’язкова стерво. Я це чудово розумію, але коли нахабний товариш намагається порушувати правила, ущемляючи при цьому мої права і вимагаючи від мене поступок, він отримає пряме опір.

Одного разу влітку я йшла по вузенькій набережній до річки, полежати на пляжі. Як говориться, машин тут їздити не можна, але якщо дуже повільно, то можна. На паралельній вулиці було перекрито рух, свято якесь, а в об’їзд тяглася пробка. Для довідки, об’їхати можна і по ще більшому колу (дорога практично навколо міста), навіть швидше вийде, але доведеться витратити більше бензину. Хтось дуже розумний, абсолютно не звертаючи уваги на активний рух людей по набережній, вирішив тут зрізати. Приблизно два квартали (судячи з тривалості шуму) він їхав і люто сигналив, вимагаючи у пішоходів терміново розступитися.

Як я говорила, набережна вузька, тому пішоходи розступалися на газон, під захист кав’ярень та інших закладів. Так він і їхав, поки не наштовхнувся на мене. Він сигналив — я неквапливо йшла. Він відкрив вікно і почав голосно кричати на мене, таку дуру. Я психанула, дістала килимок, на якому збиралася влаштуватися на пляжі, витягла книгу і просто зручненько розташувалася якраз перед його машиною. Група підлітків, просекшая фішку, аналогічним чином влаштувалася позаду автомобіля. Хтось подзвонив у ДАІ. Сподіваюся, штраф був великий.

Я розумію, що більшість людей поспішають і воліють не зв’язуватися з такими нахабними молодиками, швидше буде просто ігнорувати їх. Але іноді, якщо є зайвий час, можна добре розважитися, ставлячи їх на місце і відстоюючи свої права. Головне не приймати близько до серця весь істеричний ор, що від них поллється, адже вони переконані в своїй правоті.