Працюю на точці з прийому та друку цифрових фотографій. Колегам великий привіт, вже читав кілька історій про нас. Все правильно: кілька фотографій будуть друкуватися Екшн сно деякий час.
Клієнтів наших я дуже люблю, так як за два з половиною роки роботи вони мені дали багато корисного досвіду: від уміння заспокоїти абсолютно несамовитого людини до пошуку потрібних слів улюбленим замовникам. Кілька діалогів, що відбулися за ці роки (акуратно зберігаються в улюбленому текстовому файлику «Замітки»):
— Надрукуйте, будь ласка, в двох примірниках «Ярлик для фото.lnk». (Знайома, працює бухгалтером.)
— Кому тут у вас можна дати?
— Щось у вас ці картки давно не забирають, — показує на зразки жаліслива бабуся. — Я до вас вже третій раз приходжу, а вони лежать.
— Це знову я, з претензією до вас: ви мені всі фотографії надрукували.
— Давайте подивимося. Ні, все.
— А ці?
— Це ж відео. Ось, подивіться, — натискаю Play.
— А-а-а! Вони живі!
— Мене сюди до вас послали… ті, хто вами часто користується.
— Вставити мені, будь ласка. (Не всі вміють створювати і вставляти назад карту пам’яті — ми з радістю допоможемо.)
— Кінець мені, будь ласка, покажіть. (Такому клієнтові зручніше почати вибирати фотографії від самої останньої до більш раннім.)
— Як не друкуєте?! А в минулий раз ви у мене з неї надрукували, — простягає клієнт замість карти пам’яті акумуляторну батарею від фотика.
— Мені сказали, що потрібно надрукувати всі фотографії, які перебувають у жовтій папці на флешці. (І не посперечаєшся.)
— Мені сам Sony ремонтував фотоапарат, тільки з заднього входу і без чека. (Ми щиро пораділи такому VIP-клієнта — мабуть, вони хороші знайомі.)
— А ви відео матове друкуєте?
— Ви з телефону можете фотки скинути?
— Ні, на жаль, не можемо. Тільки з дисків, флешок, карт пам’яті.
— А під музику?
— Здрастуйте! Ви тільки фотографії друкуєте?
— Здрастуйте! Взагалі кажучи, ні. А що ви хотіли надрукувати?
— Ви титульники друкуєте?
— А-а-а, вам потрібно надрукувати текст?
— Ні, титульники.
— Там зображення значить?
— Ні. Там титульники!
— Так. Не зображення і не текст… А це що таке?
— Це титульники! Ви ніколи не вчилися, чи що?! ТИ-ТУЛЬ-НІ-КИ! Ви не знаєте, що таке титульники?! Курсовик жодного разу не писали? (Це вона мені, який з третього курсу гроші заробляв написанням дипломів пятикурсникам.)
— Знаю, це папірець з текстом.
— Ну так, звичайно, це текст, який я й кажу!
— Роздруківка тексту варто X рублів за сторінку.
