В гостях у продавців

34

Я завжди знав, що люди — ідіоти. Після прочитання низки історій я зрозумів, що до ідіотів несправедливий.

— А вони мені: «Залиш сумку в комірці». А я їм: «А ось викусіть, у мене там важливі документи». Вони: «Тоді сумку покажи». А я такий: «Ні, це моє особисте життя!» Вони здулися, а я — крутий!

З приводу документів: у вас в сумці контрольний пакет акцій нафтовидобувної компанії? Дарчу на квартиру без імені кінцевого власника? Немає. Максимум — курсова. Боїтеся втратити — ніхто не забороняє брати пакети з собою, просто попередьте охоронця. З приводу особистого життя: у вас в пакеті використані прокладки або презервативи, може, туалетний папір, яку ви викинути не можете, тому що тепер вона стала частиною вас? З досвіду роботи охоронцем знаю: ті, хто найбільше кричать про порушення прав, насправді прийшли що-небудь сп#$дить.

Тепер про зовнішньому вигляді. «Я не схожий на наркомана (алкаша, гопника), а за мною стежать всім магазином!» Вас, напевно, здивує, але ті, хто схожі на алкашів і наркоманів, намагаються триматися так, щоб їх бачили, а на виході показують сумки і пакети. Зате божі кульбабки своїх внучат в капюшони ковбасу і сир підкладають, працівники районної адміністрації в рукавах норкових шуб коньяки виносять, а звичайні з вигляду покупці виявляються організованими групами, «працюють» по магазинах.

І скажіть, чому в гостях ви у взутті на ліжко не лізете, не ходіть в туалет на кухні або балконі, не сморкаетесь в фіранки? Це моральні і етичні норми? А куди ж вони діваються, коли ви приходите в магазин? Чому там ви кидаєте сміття на підлогу, плюєте і вибиваєте ніс у всіх на виду? Магазин — така ж приватна власність, як і ваша квартира.