Візитка з піксельної вяззю

31

Як же іноді розчулюють дизайнери, выучившие магічне словосполучення «300 dpi». Це рекомендоване дозвіл картинок і іншого для друкарень: триста точок на дюйм. Розумію, що не всі можуть знати тонкощі дизайну, але існують очі і здоровий глузд?

Не далі як вчора приносить замовник макета візиток, де крихітним шрифтиком набрані адресу і телефон. Зрозуміло, все перетворено в єдину картинку цього самого дозволу. З одного боку, правильно — немає шансів, що допечатник щось зрушить. Але, дорогий мій невідомий дизайнер, отримавши гроші за макет, ти міг би і подивитися, що віддаєш замовнику. Текст на межі доступності, розмитий, половина букв чорна, половина сіра — артефакти стиснення постаралися.

Дзвоню автору «шедевра». На прохання пересохранить і надіслати макет з більш високою чіткістю я почув непохитне: «Що ви вигадуєте?! Там триста dpi! Це ж друкарську якість!» Мабуть, магічне число повертало розмитому тексту колишню чіткість.

Ну, наше діло маленьке: клієнта про якість попередив, пробник віддрукував, абияк регуляторами яскравості і контрасту затемнив текст (перенабрати не міг — шрифт екзотичний) і пустив на друк, але все-таки неприємно.

Колеги, цифри цифрами, але клієнту потрібні не дюйми з точок, а зрозумілій без лупи текст.