ВОВА ХОЧЕ ПОГОДИ

294


Веве – чергова крохотулечка на березі Женевського озера. Як і інші сусіди на узбережжі, він ще перебуває в перехідному статусі між селом і містом, але вже увійшов у світові літопису, пов’язаний з яким-небудь глобальним для людства подією або історичною особистістю. Артемій Лебедєв в своїх дороговказних нотатках навряд чи знайшов би більше двох слів для цього міста, і навіть словообильный Алькопончик зміг би вибухнути максимум п’ятьма постами, до дна вичерпавши каструлю з легендами та байками всього регіону.
Я ж освоїв Веве в два заходи. Половину дня витратив на прогулянку, а в другій обстежив всі його прекрасні музеї. Сьогодні буде максимум свіжого повітря, а музейні експонати залишимо на потім.
З вже згаданим Монтре, Веве ріднять крихітні розміри, статус шикарного хоспісу для селебріті і кадр з пам’ятником на тлі озера в якості візитної картки міста.
Якщо Монтре всі дізнаються по статуї Фредді Мерк’юрі з піднятою рукою, то Веве як культового тотема взяв собі вилку.
ВОВА ХОЧЕТ В ВЕВЕ
Можливо Веве і залишився б на карті людської пам’яті всього лише ще одним курортним містечком, з одним єдиним сенсом скрасити зрілі дні туристу і передсмертні якої-небудь видатної особистості, якщо б не уродженець міста Анрі Нестле.
Ви звичайно ж відразу зрозуміли, що мова йде про засновника нині сучасного гіганта, одного з п’ятірки глобального пулу планетарних корпорацій – Nestle . Це зараз антиглобалісти люблять їй дати підсрачника в кожній своїй предобеденной молитві, а тоді в 1866-му році мосьє Нестле починав з того, що врятував мільйони дітей по всій планеті, створивши штучну молочну суміш для немовлят.
ВОВА ХОЧЕТ В ВЕВЕ
А його предки залишили в цьому крихітному містечку штаб-квартиру глобального бренду (на фото), забивши до верхів всю казну Веве відрахуваннями від податків. А ще на свої гроші побудували два шикарних міських музею (про них в майбутньому), ну і ту саму вилочку.
ВОВА ХОЧЕТ В ВЕВЕ
За статус кращого місця для спочинку Веве гідно бореться з сусіднім Монтре. В Монтре закінчували Фредді Меркьюрі і Набоков. Веве відповів Генріком Сенкевичем і Чарлі Чапліним.
ВОВА ХОЧЕТ В ВЕВЕ
Веве, правда, трохи облажався з Чапліним. Всі знають цікаву історію, коли зловмисники в ніч на друге березня 1978-го року викопали тіло коміка на місцевому кладовищі з метою вибити з вдови в якості викупу 700.000 франків. Бандитів зловили, а могилу Чапліна після цього накрили двометровою бетонною плитою.
Тему начебто розрулили, але ті ж поляки від гріха подалі вивезли тіло свого великого співвітчизника Генріка Сенкевича у Варшаву.
А в іншому все відмінно, це ж Швейцарія! Дивно, що Швейцарія у незнайомого з нею людини асоціюється з пафосом. Говорячи про Швейцарії, на розум насамперед приходять всякі там “ролекси-брегет, гірськолижні курорти на платинових за статусом схилах, які проживають у ній селяни олігархи з інших країн. Але як тільки перетинаєш кордон Швейцарії, весь пафос кудись випаровується, поступаючись місцем насамперед затишку. Затишний – це головне прикметник, яким можна описати Швейцарію. Ще вона цілком і повністю самодостатня. Швейцарія нікому не догоджає, нікому не заздрить, не кидає пил в очі. Не зазиває настирливо, але буде рада прийняти гостинно.
Зараз я поясню на простому прикладі. У 1819-му році Франсуа-Луї Кальє побудував у Веве першу в світі шоколадну фабрику. Якби таке сталося в будь-якому іншому місті за межами Швейцарії знаєте що б було? А вже на в’їзді в будь-який інший місто світу туриста чекала б велика табличка, гордо повідомляє про цю знаменну подію. А ще сто штук екскурсійних автобусів, набитих китайцями. Біля першої в світі шоколадної фабрики стовпилися б двісті сувенірних магазинів. На центральній площі спорудили б з шоколаду п’ятиметрову фігуру її творця. В кожному міському куті на товстому шарі зім’ятої цукеркової фольги сидів би китаєць з фотоапаратом, а турок Алі рубав би на лаві шоколадної шаверме. І черги, черги, черги.
А що в Веве? А нічого! Ну сталася така подія, ну пишаємося. Ну табличку повісили, ну музей невеликий зробили. Крутий музей, у Швейцарії всі музеї круті. Але ніяких світових бурлений. Трошки індивідуальних туристів, трошки місцевих. Ніяких натовпів, ніяких черг. Всім є місце.
ВОВА ХОЧЕТ В ВЕВЕ
А ні, натовпу все-таки іноді трапляються. Швейцарія тримає перше місце на планеті за кількістю open air заходів. Тут шоколадом не годуй, дай тільки потусити на свіжому повітрі.
ВОВА ХОЧЕТ В ВЕВЕ
Або ось вино. Середньостатистичний швейцарець випиває 35 літрів вина на рік. При цьому в країні величезні площі зайняті під виноградники. Але на експорт іде лише 2% вина. Не прагнемо продавати більше, нехай буде нашим, а хто хоче спробувати, нехай приїжджає в країну – так вирішив швейцарець. І платить за непогане вино в чотири рази дорожче, ніж в Іспанії.
Деяким людям Швейцарія дарує виноградники. Символічно. Так найменшим виноградним ділянкою у світі володіє Далай Лама. У нього є всього один ряд у Лаво.
Ще Швейцарія маніакально відноситься до рівноправності і свого нейтралітету. Цим просякнута державна ідеологія, кожна буква закону. На міському кладовищі простий молочник Франц буде лежати поряд з президентом країни і могили їх можна відрізнити виключно за надгробної табличці.
ВОВА ХОЧЕТ В ВЕВЕ
95 відсотків співробітників-колег звертаються в країні на “ти”. Мова звичайно про німецькомовної групи, у французів кшталт “ти” в мові немає.
ВОВА ХОЧЕТ В ВЕВЕ
У країні чотири державні мови, але національний домен CH походить з латинського Confœderatio Helvetica – Конфедерація Гельветика. Просто, щоб ні в якої національної групи не було переваги.
ВОВА ХОЧЕТ В ВЕВЕ
Те ж саме стосується і столиці. У Швейцарії її немає. Є місто, де сидить уряд – Берн. І все.
Але повернемося до Веве. Будівля ратуші зовсім непримітне. Місце, де живуть головні міські мужі, не змушує тремтіти жижки обивателя.
ВОВА ХОЧЕТ В ВЕВЕ
Коли я прийшов на центральну площу, то неприємно здивувався. Гігантське місце в самому центрі міста перед головною визначною пам’яткою – колишнім зерносховищем (відчуваєте тут пафос?), нині переобладнаним під турбюро, виявилася забитим припаркованими автомобілями.
ВОВА ХОЧЕТ В ВЕВЕ
Ну окей, раз так дивно вирішили, зате вже на краях гігантської паркування розбили бичклабы і прапор затишку знову гордо піднявся на містом.
ВОВА ХОЧЕТ В ВЕВЕ
ВОВА ХОЧЕТ В ВЕВЕ
Що в Веве сама мякотка? Це те, що з будь-якої точки міста в одну сторону відкривається шикарний вид на Женевське озеро…
ВОВА ХОЧЕТ В ВЕВЕ
…а подивишся у зворотний бік – і бачиш гори. Круто ж!
ВОВА ХОЧЕТ В ВЕВЕ
На гору Мон-Pelerin (800 метрів) можна піднятися на фунікулері.
ВОВА ХОЧЕТ В ВЕВЕ
Там в принципі нічого цікавого, якщо не вважати, що посеред повного безлюддя нам несподівано зустрівся мирно пасеться…олень.
ВОВА ХОЧЕТ В ВЕВЕ
Можна оцінити достаток місцевих, які проживають у розкішних будинках, при цьому без натяку на пафос. Жодних огорож з кулеметними гніздами і VIP-шлагбаумами.
ВОВА ХОЧЕТ В ВЕВЕ
ВОВА ХОЧЕТ В ВЕВЕ
ВОВА ХОЧЕТ В ВЕВЕ
Головне місце тяжіння звичайно ж набережна. Тут вся міська життя!
ВОВА ХОЧЕТ В ВЕВЕ
ВОВА ХОЧЕТ В ВЕВЕ
ВОВА ХОЧЕТ В ВЕВЕ
З Женевським озером пов’язаний невеликий холівар, який я вже встиг відчути в коментарях до своїх постів. Німці і росіяни кажуть Женевське озеро/Genfer See, але місцеві обов’язково принципово виправлять на французьку версію Lac Leman.
ВОВА ХОЧЕТ В ВЕВЕ
В озері цікаво пірнати. На дні покояться останки більше 40 літаків і кораблів. І навіть цілі залізничні склади, затонулі в результаті обвалення мостів або з’їзду з рейок.
ВОВА ХОЧЕТ В ВЕВЕ
Середній швейцарець поїдає в рік до 12 кілограмів шоколаду. Для порівняння, американець лише 5 кілограмів. Але при цьому я ніде не бачив стільки спортивних людей на ЗОЖе, як у Швейцарії.
ВОВА ХОЧЕТ В ВЕВЕ
ВОВА ХОЧЕТ В ВЕВЕ
ВОВА ХОЧЕТ В ВЕВЕ
Може тому що є такий факт: в будь-якій точці Швейцарії максимальна відстань до якої-небудь гори або озера не більше 16 кілометрів. А гори і озера, як відомо, завжди примушують людей спалювати калорії.
ВОВА ХОЧЕТ В ВЕВЕ
ВОВА ХОЧЕТ В ВЕВЕ
А якщо немає озера або гори, можна на козі пострибати.
ВОВА ХОЧЕТ В ВЕВЕ
Я люблю, коли навколо мене виключно красиві, спортивні люди. І Швейцарія ніколи не розчаровує мене в цьому аспекті. Наче мало їй догоджати мені розкішною природою і сервісом, вона ще і красивих людей постійно підсовує!
ВОВА ХОЧЕТ В ВЕВЕ
ВОВА ХОЧЕТ В ВЕВЕ
ВОВА ХОЧЕТ В ВЕВЕ
ВОВА ХОЧЕТ В ВЕВЕ
ВОВА ХОЧЕТ В ВЕВЕ
ВОВА ХОЧЕТ В ВЕВЕ
Але не завжди на спорті! Це ж Швейцарія. Тут все на розслабоні. Тут же не треба вмирати на гантелях і дієтах, щоб за забезпеченого чоловіка вийти заміж або в профі подаватися. Можна спіймати кайф, зробити паузу і перейти в горизонтальне положення. Прилягти на травичку, випити вина, з’їсти місцевий сир з дірками, які швейцарці чомусь називають “очима”.
ВОВА ХОЧЕТ В ВЕВЕ
ВОВА ХОЧЕТ В ВЕВЕ
ВОВА ХОЧЕТ В ВЕВЕ
ВОВА ХОЧЕТ В ВЕВЕ
До речі про пафос, напевно на найдорожчій землі в світі, на березі Женевського озера народ спокійно так вирощує помідори.
ВОВА ХОЧЕТ В ВЕВЕ
У музеї їжі Alimentarium можна не платити за вхід 10 франків, щоб дізнатися багато цікавого про базової потреби людини, а можна і абсолютно безкоштовно повалятися в м’яких кріслах з найсмачнішим видом на озеро і гори.
ВОВА ХОЧЕТ В ВЕВЕ
ВОВА ХОЧЕТ В ВЕВЕ
Можна читануть журнальчик.
ВОВА ХОЧЕТ В ВЕВЕ
І повторююсь, і не втомлюся повторювати – ніяких черг, ніяких натовпів, ніякого стресу. Всі немов зроблено тільки для тебе. Немов тільки тебе тут і чекали.
ВОВА ХОЧЕТ В ВЕВЕ
ВОВА ХОЧЕТ В ВЕВЕ
ВОВА ХОЧЕТ В ВЕВЕ
ВОВА ХОЧЕТ В ВЕВЕ
ВОВА ХОЧЕТ В ВЕВЕ
ВОВА ХОЧЕТ В ВЕВЕ
ВОВА ХОЧЕТ В ВЕВЕ
ВОВА ХОЧЕТ В ВЕВЕ
ВОВА ХОЧЕТ В ВЕВЕ
ВОВА ХОЧЕТ В ВЕВЕ
ВОВА ХОЧЕТ В ВЕВЕ
ВОВА ХОЧЕТ В ВЕВЕ