Все своє ношу з собою

92

Ви не уявляєте, як ви мене бесіте, охоронці супермаркетів! Так, я в курсі, що ви відповідаєте за громадський порядок в магазині і збереження товару. Але чому ви дивитеся на мене як на ворога народу і грубо намагаєтеся перехопити за плече, коли я відмовляюся здати свій кейс з ноутбуком і супутніми девайсами у вашу «камеру схову» класу «хрень з двадцятьма шухлядками і замком, який я відкрию нігтем»?

Хто дав вам право лапати мене? Чому я повинен здавати в вашу камеру свої недешеві особисті речі, збереження яких ви не гарантуєте? Ви в курсі, до речі, що ця ваша папірець «Ми не несемо відповідальності за збереження речей у камері схову» прямо суперечить закону, бо при здачі речей я укладаю з вами усний договір зберігання, що передбачає вашу матеріальну відповідальність у випадку пропажі?

І навіть після того, як я, будучи студентом юрфаку, десять разів ткну охоронця в офіційну копію ЦК, той продовжує душити мене своєю граблів за плече і мало не пхати в камеру зберігання. Що ж, відмінно — я піду і витрачу свої кровні в іншому магазині, де заради пачки пельменів мені не доведеться йти кілометр по торговому залу, і де мене не будуть лапати недоуки, які не знайшли в житті місця після армії.