Живу в Москві, про яку більша частина країни вже насочиняла міфів різного штибу, але в більшості вони зводяться до того, що москвичі — це мегабагаті сволоти, і в Москві ціни позамежні. І якщо з першим можна аргументовано сперечатися хоча б у пункті багатства, то друге вірніше нікуди. Ціни в Москві — це щось!
Але я, власне, не стільки про них хочу сказати, скільки про методології наших «улюблених» чиновників, та «полюблять» їх у всі місця рогаті з вилами. Ця сволота раніше просто підвищувала тарифи, але тепер «народні обранці», так вони потонуть у власних законах, придумали метод хитріше.
Лічильники електроенергії — річ, звичайно, потрібна і навіть інший раз приємна, бо завжди хочеться знати, скільки ж я, коханий, нажег електрики. А їх великий плюс — вони знаходяться за межами житла, тобто на сходовій клітці.
Тепер придумали інше розважало — лічильник на воду. На перший погляд теж штука хороша, але тільки на перший. Мало того, що установка буде проходити у мене в квартирі, так ще й огляд буде проводитися регулярно! Полубухие водопровідники раз в квартал будуть приходити до мене в квартиру, стежити там своїми чоботищами і намагатися виканючити на чергову пляшку. І все це в примусовому порядку!
Ні, я не проти лічильників та їх обслуговування, навіть не проти вищезазначених громадян, регулярно шастати в будинок. Але, пардон, з якого рожна це все має відбуватися за мої гроші? Державі хочеться наставити всім лічильників? Ставте! Тільки за держрахунок. Обслуговувати і міняти їх треба? Ну так міняй їх, гаряче улюблена Батьківщина! Мене тільки не чіпай. І не строчи листів з погрозами засудити свого громадянина за його небажання ставити черговий інструмент для вимагання грошей.
