Я у ваших ніг

463

Громадяни добрі, як же ви дістали!

Я, студент, влітку пішов працювати, тому що є у мене така шкідлива звичка є пару-трійку разів в день. На центральній вулиці свого міста я викладав тротуарну плитку, щоб люди не ламали ноги об асфальт часів Йосипа Віссаріоновича.

Кожна тварюка, що проходить повз, ігнорувала натягнуті стрічки з попередженням і від душі чапала по свежеуложенной плитці, наступаючи на не встиг схопитися бетон. На зауваження їм було взагалі наплювати. Скільки разів я чув крики: «Вали на батьківщину, цурка, гастарбайтер хренов!» Громадяни хороші, яким місцем я на вихідця з Кавказу схожий? Були і виховані люди. Обійдуть, вибачаться, запитають, привітаються. Чомусь не були марні. Але ж забити куди як простіше…

Врешті-решт я був звільнений за те, що зламав лопату про спину самого нахабного з перехожих, який почав навчати мене моєї професії. Я зірвався. Я не зміг. Не терплю, коли мене, нехай молодого, але вміє робити справу людини, починають тикати носом у мою роботу. Спасибі, що в міліції знайшлися свідомі люди і відпустили без претензій.