Аліна Попова
Ви не знаєте, куди вкласти 20 мільйонів доларів? Тоді йдіть до нас!
З недавніх пір – з 2012 року фахівці Агентства стратегічних ініціатив (АСІ) проробили величезну роботу для розвитку регіонів, використовуючи такий механізм, як підвищення інвестиційної привабливості. Для тих, хто не пам’ятає, АСІ розробило 15 стандартів, зразком для них виступав досвід передових регіонів, у тому числі Калузької області.
Після успішного пілотного впровадження в 11 регіонах, стандарти згідно з Переліком доручень Президента Володимира Путіна за підсумками Держради стали обов’язковими до реалізації у всіх регіонах країни. Основа стандартів АСІ – прозорість і доступність інформації про наданих в регіоні можливостях інвестора і, звичайно, вимоги до них.
Тобто малося на увазі не просто залучення інвестицій заради самих інвестицій, а розвиток з їх допомогою регіону в необхідному йому ракурсі – створення робочих місць, підвищення рівня заробітної плати, переформатування мономіст шляхом будівництва нових підприємств, знову ж таки відповідних завдань з розвитку регіону.
Однак, як кажуть, в кожному стаді знайдеться своя паршива вівця, яка зуміє хорошу ідею переінакшити так, що й не побачиш, країна ж велика. Знову-таки, як кажуть, брехня – що дрібна монета: з нею довго не проживеш. І, ось, ми спостерігаємо конфлікт, що розгорнувся навколо озера Байкал.
Мінекономрозвитку РФ благословив завод на озері під охороною Юнеско?
Суть конфлікту, як і хронологія його розвитку – всім відома. Жителі Іркутської області забили в соцмережах сполох: на березі озера в районі селища Култук компанія китайського інвестора ТОВ «Аква Сіб» будує завод з розливу байкальської води. Естафету захисту Байкалу прийняв відомий стиліст Сергій Звєрєв, який вирішив влаштувати одиночний пікет біля стін Кремля.
Реакція ЗМІ на «витівку» зірки не змусила себе довго чекати. І вся країна поринула у проблеми маленького далекого Култука. Громадська розголос привернула увагу природоохоронної прокуратури, яка раптом тут же виявила грубі порушення екологічних норм при будівництві заводу, готового, зауважимо, до роботи практично майже на 90%. А де була прокуратура раніше, до того, як вся країна дізналася про проблему, до або в ході будівництва заводу? Може, вона не знала зовсім про його будівництво, як і призабув сам губернатор регіону.
Між тим, нагадаємо всім причетним до ситуації сторонам – на офіційному порталі регіону 9 березня 2017 року був опублікований прес-реліз про розгляд на засіданні Інвестиційної ради за участю Губернатора Сергія Левченка інвестпроектів, в їх числі – завод по розливу питної води. За підсумками засідання проект внесли в реєстр учасників регіональних інвестиційних проектів, а також вирішили організувати спільну з інвестором подачу заявки на конкурсний відбір інвестпроектів мінекономрозвитку РФ, що плануються до реалізації на території Байкальського регіону.
Будівництво заводу означає, що федеральне міністерство економічного розвитку Росії схвалила проект? І навіть на цьому етапі – на федеральному рівні ні в кого з чиновників не виникло питань до проекту? Не викликав підозри хоча б факт його зведення на прибережній території озера, входить до складу об’єктів, що охороняються Юнеско – спеціалізованої організації ООН з питань освіти, науки і культури?
Або захист всесвітньої спадщини, що належить Росії не варта уваги західних захисників права? В такому випадку, як люблять висловлюватися ліберали, це вже дискримінація за національною ознакою. Та Бог з ними, головне то чому регіональні чиновники не вважають за потрібне захищати свої ресурси, будучи уповноваженими на це особами і одночасно, громадянами Росії.
0% з податку на прибуток – преференції для ТОВ «Аква Сіб»
«Ви не знаєте, куди вкласти близько 20 мільйонів доларів? – Тоді йдіть до нас – ми дозволяємо вам побудувати завод на березі найчистішого у світі джерела прісної води. Ми пропонуємо вам податкові преференції – 0 % з податку на прибуток. При цьому ми дозволяємо вам займатися експортом нашої найчистішої води, якої дуже не вистачає, наприклад, в Китаї.
І так, ми ще не знаємо, стримайте ви свої обіцянки організувати 148 робочих місць для місцевих, а не чужинних жителів і забезпечите їм гідну зарплату, щоб за рахунок хоча б їх податкових відрахувань поповнювати бюджет і отримувати хоч якусь користь від підприємства. Але ми точно знаємо, що хочемо, щоб ви стали нашим інвестором і неважливо, що гроші, які ви плануєте вкласти, будуть вкладені у вашу ж власність – завод по розливу води. І неважливо наскільки безпечним є ваше виробництво для екології Байкалу».
Судячи по ситуації навколо будівництва заводу ситуації, саме так могла б виглядати реклама інвестиційних можливостей Іркутської області. А що російські інвестори не здатні побудувати такий завод або не знайдуть 20 мільйонів доларів? Знайдуть, побудують і ради будуть експортувати продукцію в Китай. Ну, а Китай відкриє ринок для російського виробника води? А чому китайських інвесторів не залучати до технологічні сфери, у розвитку яких у Росії є потреба, а у Китаю є можливість? І взагалі – на яких підставах відбувається допуск іноземних компаній до стратегічних ресурсів Росії?
Злочинна логіка: не здобич, а виробництво продуктів харчування
Будь-яка розсудлива людина розуміє, що викачування прісної води з прісного озера не є виробництвом продукту, цю воду не отримують шляхом переробки або опріснення солоної морської води або айсбергів, її саме викачують. Проте, у місцевих чиновників інший погляд на світ.
Зайшовши на інвестиційний портал регіону – сайт, який, згідно стандартам АСІ уряд Іркутської області, як і всі інші регіони, зобов’язане було створити, ми зможемо знайти завод у «каталозі інвестиційних проектів» лише задавши певні параметри «Сфера торгівлі, громадського харчування та послуг» в «Слюдянском районі», до якому відноситься селище Култук.
Там же ми зможемо виявити ще цілий ряд цікавих моментів – в цілому в даному районі реалізується чотири проекти. Три з них стосуються будівництва заводів по розливу води, і тільки один – проект ТОВ «Аква Сіб», що реалізується в рамках індустріального парку «Байкал» з 1 квітня 2017 року включений в реєстр учасників регіональних інвестиційних проектів (РІП) розпорядженням міністерства економічного розвитку Іркутської області від 31 березня 2017 року № 32-мр.
Це означає, що інвестору проекту надані преференції – 0% податку на прибуток на 5 років в обласній і федеральний бюджети, наступні п’ять років – 10% в обласний бюджет і 0% у федеральний бюджет. Чим обумовлена симпатія місцевої влади до «Аква Сіб» залишається загадкою. Вважається, що розраховувати на подібні привілеї компанії можуть у разі її відповідності комплексу вимог, у тому числі обсягом інвестицій в проект.
Так, конкретно за обсягом інвестицій компанія Аква Сіб має право претендувати на пільгу, але тільки якщо б вона виробляла продукт, а не займалася видобутком ресурсів. Може бути, тому місцеві влади віднесли проект до «сфері торгівлі, харчування і послуг». Навіщо, на шкоду собі – чи то пак регіону? Чому двом іншим проектам таких пільг не надано – загадка – оскільки влада не спромоглися внести в таблицю інформацію про обсяги інвестицій їх проектів.
Як зробити непрозорою прозору инвестполитику
Як і годиться регіонального инвестпорталу, він повинен містити повну та достовірну інформацію про інвестиційний потенціал регіону, його можливості, потреби і територіях, на яких можливе розміщення нових підприємств, а також законодавча база, згідно з якою нові проекти можуть бути реалізовані в тому чи іншому регіоні або території.
В Іркутській області ми бачимо кілька зон, у тому числі, особливу економічну. Їй присвоєно туристично-рекреаційний тип. На її території згідно з Постановою Уряду РФ від 30 серпня 2001 року № 643 «Про затвердження переліку видів діяльності, заборонених в центральній екологічній зоні Байкальської природної території заборонено будівництво будівель та споруд (або їх частин), функціонування яких не пов’язане зі створенням і розвитком особливо охоронюваних природних територій федерального значення й особливих економічних зон туристсько-рекреаційного типу.
Таким чином, ОЕЗ – це територія для туристичного бізнесу на берегах озера Байкал. Які конкретно території входять в цю зону можна подивитися на карті – схемі ділянок з їх розмірами і межами, а також позначеннями який з них вільний/зайнятий резидентами або нерезидентами.
Здавалося б, чудово, ми бачимо – в регіоні є виділені вільні ділянки і розуміємо, що вони знаходяться в межах рекреаційної зони, де будувати, крім туристичних об’єктів, нічого не можна. А далі – знову загадка. На які райони області, міста чи селища, власне, простирається ця особлива економічна зона. Список цих пунктів на сайті немає і карта «не жива» – ви не можете шляхом натискання на ту чи іншу ділянку дізнатися назву селища або району, що входить до складу особливої зони.
Хочеш зробити добре, зроби це сам
Очевидно, налагодити в регіоні життя губернатор нездатний. Здавалося б, є чіткі завдання, озвучені Президентом Володимиром Путіним, визначити межі природо – і водоохоронних зон, вирішити питання сміттєвих відходів, поліпшити екологію, залучити інвесторів на користь регіонам і навіть роздані шпаргалки – ті самі стандарти АСІ, а віз нині там.
З чого раптом губернатор вирішив, що має право маніпулювати законами і переінакшувати доручення глави держави? І чому не він сам, а стиліст бореться за права стратегічного ресурсу країни, високо, по всій видимості, оціненого китайськими громадянами і власними діями намагається знецінити вартість даного ресурсу.
Може бути, регіональні чиновники і керівники організацій, уповноважені видавати дозволи, сприймають доручення Президента як у тій приказці: «Хочеш зробити добре, зроби це сам»? Ну, а навіщо тоді нам армія чиновників? Ах, ну так, країна велика. За що ці чиновники отримують зарплати, не варто за їх проступки позбавляти цих зарплат, зобов’язувати виплатити недоотриману державою прибуток?
Наведемо приклад: компанія ТОВ «Байкальські роси», що входить поряд з ТОВ «Аква Сіб» в перелік інвестпроектів Слюдянского району Іркутської області, вже запустила першу лінію заводу «виробництво». Працівників на підприємстві небагато, як зазначається на сайті компанії – від 11 до 50 осіб. Даних про потужності лінії заводу немає. Основний клієнт компанії – офіційний дистриб’ютор ТОВ “ПАЛЛАДА”. Об’єм продажу за рік: 1-5 мільйонів доларів.
Не беремося судити, наскільки достовірна ця офіційна інформація, озвучена самою компанією, але навіть ці цифри дозволяють підрахувати «за дешево» і безпринципно розпродаються місцевою владою російські цінності – приблизно в 20 мільйонів доларів (1,4 млрд. руб.) оцінює ТОВ «Аква Сіб» свій завод. Окупиться він дуже швидко.
Що далі? Продовжить викачувати воду на експорт практично безкоштовно, вносячи мінімальні податки з прибутку з бюджету області. Як проблеми регіон зможе вирішити з допомогою цих податкових відрахувань? Створити сприятливі экоусловия, ліквідувати всі сміттєві звалища, у яких жителі Байкалу тонуть, очистити річки, що впадають в озеро від отруйних стоків підприємств та скидів відходів життєдіяльності громадян?
«Зірка в шоці»: хто винен – інвестор?
На розум, окрім як назвати ситуацію ганьбою, більше нічого не приходить. Як зазвичай виражається в таких випадках самотній стиліст-протестувальник: «Зірка в шоці».
Яким би ушлим в результаті цієї скандальної історії не здався всім китайський інвестор, звинувачувати його складно. Його мотиви зрозумілі – прибуток! А ще, зауважимо, що важливо – турбота про китайських громадян – оскільки вода здебільшого планувалася до експорту в Китай. А які мотиви губернатора, чиновників місцевого мінекономрозвитку і тих організацій без дозволу, яких завод побудувати неможливо? Проект був розглянутий, схвалений владою і, нарешті, запущено в будівництво.
Виходить, що немає зведена вся виконана багаторічна робота експертів АСІ. Подібні скандали підуть не на користь регіону. Так, можливо завдяки його ресурсів він, як і раніше, буде залишатися ласим шматочком. Але вимагати шанобливого ставлення до землі, її ресурсів і місцевої влади стане можливим після роботи над собою.
