Як маніпулювати масами: 10 ефективних способів

82

Всі ми відмінно знаємо, що нами весь час намагаються маніпулювати і управляти. Цим займаються політики, начальство на роботі, люди, яким щось від вас потрібно і навіть рідні та близькі. Але наймасштабніші дії, спрямовані на управління нашими думками і діями, поза всяким сумнівом, розгортають політичні сили. Ми описали 10 основних способів маніпуляції масами, з якими ми, самі того не знаючи, стикаємося щодня.

Спосіб № 1. Відволікання уваги

У всі часи основним способом управління людьми було відволікання їх уваги від серйозних проблем, пов’язаних з політичною та економічною обстановкою, на малозначимі події, якими штучно насичується інформаційний простір.

Відволікання уваги відмінно підходить для того, щоб не дати людям самовдосконалюватися, отримувати важливі знання в області філософії, економіки, психології, кібернетики та інших передових наук. Знання замінюються містичними історіями, новинами шоу-бізнесу та спорту, еротичними матеріалами та «мильними операми».

Спосіб № 2. Створення проблеми і пропозиція способу її вирішення

Цю широко застосовувану політиками методику іноді називають «проблема-реакція-рішення». Для цього створюється якась проблема, що викликає реакцію населення, для якісного вирішення якої потрібна неодмінна участь влади.

Часто для цього використовують різні форми насильства – від штучного погіршення криміногенної обстановки в містах, до організації терористичних актів. У цьому випадку самі громадяни вимагають “закрутити гайки” – вжити особливо жорстких заходів для забезпечення безпеки, а також стати на шлях політики, що ущемляє основні громадянські свободи.

Економічна, техногенна або терористична криза може змусити людей пожертвувати своїми правами, прийнявши найбільш непопулярні методи влади як «неминуче зло”. Завжди потрібно пам’ятати, що кризи самі не народжуються, а, як правило, створюються штучно, щоб змусити нас поступитися своїми правами.

Спосіб № 3. Примирення

Щоб маси схвалили будь-яку непопулярну міру, потрібно вводити її поступово. Іноді це займає дні, іноді тижні, а буває так, що і роки – все залежить від того, наскільки серйозним буде втручання у ваше життя. Саме так нав’язувалися нові соціально-економічні умови в 80-90‑х роках xx століття.

Масове безробіття, зубожіння населення, безконтрольна приватизація, зведення до мінімуму функцій держави і загальна нестабільність – якби всі ці фактори обрушилися на голови народу одночасно, то це неминуче стало б причиною революції.

Спосіб № 4. Відстрочка

Подати непопулярне рішення можна ще одним хитромудрим способом – представити його болючим і вкрай необхідним, але при цьому повідомити про його втілення в життя в далекому майбутньому. Зрозуміло, схвалення широких мас потрібно отримати тут і зараз-народ охочіше погодиться на якісь жертви заради загального блага в туманному майбутньому.

Багатьох гріє думка, що це буде не скоро, інші таємно сподіваються, що за час щось зміниться на краще і нічим жертвувати не знадобиться. І, зрозуміло, і ті й інші поступово звикаються з думкою про прийдешні зміни в гіршу сторону.

Спосіб № 5. Як з дітьми

Якщо ви помітили, то в пропагандистських виступах оратори часто звертаються до аудиторії, як до дітей або дорослим, але з відхиленнями в розумовому розвитку. Заступницькі інтонації, примітивні доводи, прості порівняння і обмежений набір найбільш ходових слів – такий набір інфантильних оборотів допомагає ввести слухачів в оману.

Психологи помітили, що звертаючись до людини як до дитини 8-10 років, ймовірність отримати дорослий відповідь, сформований на базі критичної оцінки, зовсім невелика. Це пов’язано зі сугестивністю людей і активно використовується маніпуляторами, які вводять в оману або нав’язують свою думку іншим.

Спосіб № 6. Менше міркувань-більше емоцій

Класичним прийомом нейролінгвістичного програмування є блокування здатності людини до раціонального аналізу того, що відбувається, а краще – до критичного осмислення явища, за допомогою емоцій. Використання емоційного фактора відкриває широкі можливості для доступу до підсвідомості, куди легко можна закладати страхи, думки, бажання і навіть повністю готові моделі поведінки.

Емоції ніколи не сприяють логіці, тому, якщо змі оточують вас кошмарами, пов’язаними з тероризмом, несправедливістю влади, приниженнями – то вами намагаються маніпулювати, відволікаючи від справжніх причин всіх оточуючих бід.

Спосіб № 7. Культивація невігластва

Основним інструментом в цьому випадку є культивація невігластва, з метою збільшити прірву між вищими і нижчими класами суспільства. Найчастіше це робиться за допомогою освіти – поступове зниження його якості допомагає отримати людей з примітивним мисленням і низькими запитами. Мета-перешкодити людям зрозуміти способи і прийоми, використовувані для впливу на їх свідомість.

Спосіб № 8. Культ посередності

Навіювання населенню думки про те, що модно бути вульгарним, тупим і погано вихованим. Спосіб пов’язаний безпосередньо з попереднім, спрямованим на формування «темного» суспільства з мінімумом знань. Посереднє подається як еталон якості, причому працює ця схема у всіх аспектах життя суспільства – в культурі, науці, релігії, політиці.

«жовта преса”, низькопробна естрада, тупі кінофільми, сортирний гумор – все те, що виливає на нас телебачення, радіо та інтернет, покликане обмежити, не допустити розширення свідомості і не дати вникнути в реальний устрій сучасного світу.

Спосіб № 9. Посилення почуття провини

В цьому випадку людини переконують в тому, що саме він сам винен у всіх бідах, які нібито є прямим наслідком його невисоких розумових здібностей, відсутності талантів або патологічної ліні. Як підсумок, людина замість того, щоб обурюватися віроломством можновладців, починає займатися самознищенням і самокопанням, відшукуючи причини всіх бід в собі.

Політики, вчені, релігійні діячі навчилися досить ефективно впливати на людей, викликаючи самобичування, керуючи їх інтересами і направляючи дії в потрібне їм русло. У цьому випадку ні про яке повстання проти системи не може бути й мови.

Спосіб № 10. Знати про людей, більше ніж знають про себе вони

Останні 50 років наука зробила колосальний стрибок вперед, але він стався не заради користі всього людства. Цей прорив лише поглибив розрив у знаннях панівних класів і народу. Прикладна психологія, нейробіологія та інші науки про людину забезпечили можновладців солідними знаннями про психіку і фізіологію людини. Система володіє великим обсягом знань про людину, а це значить – володіє більшою владою над людьми.