Як навчитися малювати аквареллю за один день: особистий досвід
Розповідаємо, як ми працювали з самим, мабуть, жіночим художнім напрямком – ботанічною ілюстрацією і писали квіти.
В редакції різний рівень володіння кистями – хтось особливо ніколи не малював і прогулював в школі З, комусь подобається братися за фарби у дні особливого натхнення кілька разів в рік, а є і ті, хто і дня не може прожити без малювання! Однак оволодіти уроками ботанічної ілюстрації, які, ДО РЕЧІ, кілька століть тому входили у виховний мінімум в будь-якій пристойній дворянській родині і їх повинна була знати кожна “Тургенєвська панянка”, вдалося всім! Також хочемо вам порекомендувати мастер классы для детей
Редактор рубрики» краса та здоров’я ” Ольга Алимова:
— Я обожнюю практикуватися у всіх техніках – олійний живопис, графіка, пастель. З аквареллю особлива історія – від бабусі-картографа мені дісталася коробка “Ленінградкою акварелі”. Це небувалий скарб-велика палітра яскравих і зручних в роботі фарб, з якими ми разом багато років. Ботанічну ілюстрацію я ніжно люблю, і хотілося спробувати зобразити обсяг пелюсток і листя.
Зі своєю картинкою я впорався досить швидко – майстер Анна не поправляла окремі роботи, а підказувала стиль і напрям. Особливо їй сподобався вибір кольору і те, як прописані нижнє листя. Вона задала тему “як живопис об’єднується з космосом”, і було забавно щось придумати далі, розвиваючи сюжет.
У студії панує розслаблена і творча атмосфера – немає окремих парт, всі працюють за одним столом. Попутно можна випити чай або каву (головне – не почати змивати в ньому пензлик від фарби – я, забувшись, саме так і вчинила!) і обговорити свою роботу з колегами.
Настя Обухова, редактор «Мода»:
— Малювати не вмію взагалі. У школі вчителі завжди співчутливо дивилися на мої потуги в образотворчому мистецтві: ставили п’ятірки з жалю і за мої пекельні муки. Не думала, що я зможу намалювати в своєму житті хоч щось більш-менш симпатичне.
Якщо чесно, я думала, що акварельний живопис – це такий своєрідний психологічний детокс. Сидиш собі, змішуєш ніжні відтінки, релаксуєш і насолоджуєшся результатом. На ділі ж у мене вийшло рівно навпаки: такий напруженою і націленою на результат я не була вже давно. Хотілося зробити дійсно красиво! І, мені здається, у мене вийшло. При моїх-то нульових здібностях!
Я правда пишаюся собою і своїм піоном. Викладач пояснила і показала, як намалювати ескіз, як сформувати колірну палітру, опрацьовувати світло і тінь. Акварель – дуже складна техніка, але навчитися з нею працювати зможе, здається, навіть дитина.
Ольга Бехтольт, редактор світської хроніки:
— Мені завжди здавалося, що я обділена талантом до малювання. У школі мені складно було провести рівну лінію на аркуші паперу без допомоги лінійки! Як виявилося, в цьому мистецтві головне-якраз уникати чітких ліній.
Зізнаюся, що мені трохи допомагали малювати цю красу. Перша складність була в тому, що я поняття не мала, як правильно змішувати фарби, щоб добитися потрібного відтінку. Показали різні техніки, які допомогли оригінально обіграти білий фон, наприклад, бризками зеленого кольору, які ви можете спостерігати на малюнку. Це було найвеселішим з усього творчого процесу. Я людина дуже самокритичний, тому не скажу, що моя троянда вийшла шедевральною, але для першого разу непогано. Повісила роботу вдома, щоб нагадувала про те, що свої таланти важливо і потрібно розвивати в будь-якому віці.
