Купила картату сумку. Пригледіла її давно і чекала зарплати: сумочка не з дешевих. Давно про таку мріяла. Сьогодні прибігла за п’ять хвилин до закриття магазину і купила. Вже вдома помітила жирні плями — відбиток чиїхось пальців. Сумка така була одна, подібну я шукала кілька років, тому варіант віднести назад в магазин, повагавшись, відкинула. Битий годину намагалася відчистити. Руки в фарбі, сумка сохне, невідомо, як на неї ця чистка відіб’ється: замша — примхливий матеріал. Сподіваюся, цієї… хм… дамі, яка облапала брудними руками нову дорогу річ, ікалося.
Не раз і не два доводилося купувати речі, які хтось неакуратно меріл або хапав брудними руками. У магазині, буває, не всі розгледиш. Приносиш додому і отримуєш неприємний сюрприз: невелика дірочка по шву, пляма від морозива чи косметики, відбиток дитячої рученята на іграшці, запах поту. І це стосується не тільки одягу в магазинах побутової техніки доводилося бачити громадян, які били по кнопках, різко відкривали і закривали кришки ноутбуків та іншої техніки, безжально смикали дроти, давали пограти дрібні речі своїм дітям.
Ось звідки таке ставлення до чужого? Речі в магазині — вони ж не ваші, поки ви за них не заплатили. Чому ви дозволяєте собі хапати їх брудними руками, натягувати річ явно меншого розміру, змушуючи її тріщати по швах, приміряти одяг на спітніле немите тіло? Звідки це неповага не тільки продавцям, але і покупцям? Вищий пілотаж — це кинути речі після примірки на підлогу. Ніби якщо вам не піЕкшн шло — все це сміття, відпрацьовані ганчірки.
Це мало того, що некультурно, це просто підло. Якась неохайна курка сьогодні зіпсувала мені радість від довгоочікуваної покупки і, можливо, дорогу річ (невідомо, подіяла чистка чи ні), відняла годину сну, а якщо доведеться нести в хімчистку — ще й на гроші мене підставила. Немає у мене пристойних слів для таких людей. Задовбали.
