Не дивно, що найбагатша людина на землі — завзятий читач. А в своєму особистому блозі Білл Гейтс навіть приділяє час того, щоб регулярно ділитися з користувачами мережі своїми думками і враженнями про прочитані ним книгах.
У недавньому пості мільярдер зізнався, що його нова улюблена книга — історичний бестселер «Просвіта сьогодні» (Enlightenment Now) вченого і професора Гарварду Стівена Пінкера. Книга вийшла друком в лютому цього року, а Гейтсу вдалося отримати копію ще до того, як вона з’явилася на прилавках.
В блозі мільярдер розповів про те, які ідеї його заінтригували найбільше, і запропонував читачам п’ять найбільш цікавих, на його думку, фактів з книги.
У «Просвіті сьогодні» автор уважно розглядає людську історію, перебираючи її за фактами, і приходить до оптимістичного висновку — людство нині переживає саме мирне і безпечне час в історії.
Пінкер проходиться за 15 різним категоріям начебто грамотності, якості життя і безпеки і за допомогою статистичних розрахунків порівнює ці показники протягом століть.
«Як не міряй добробут людей — людський вигляд домігся вражаючого прогресу, але ніхто про це не говорить».
Стівен Пінкер
«Просвіта сьогодні», Стівен Пінкер (2018)
Незважаючи на весь негатив, що ми постійно бачимо в новинах, висновки вченого вражають. Він доводить, що, судячи по будь-якому об’єктивному показнику, люди сьогодні живуть безпечніше, ніж будь-коли в історії.
«Я часто говорю про скорочення бідності та дитячих смертей, так як це такий очевидний, яскравий показник прогресу. Пінкер ж дивиться на зовсім не очевидні факти».
Білл Гейтс
Стівен Пінкер (ліворуч) і Білл Гейтс
1. Час, витрачений на прання, скоротилася з 11,5 годин в тиждень в 1920 році до півтора годин в 2014 році
«Така деталь, звичайно, звучить як дрібниця у «великій схемі речей»», — пише у своєму блозі Гейтс. Але технологічні інновації в побутовій області дали людству — зокрема, його прекрасній половині — величезна кількість вільного часу і сприяли подоланню гендерного поділу праці.
Пінкер у своїй книзі називає пральну машинку найбільшим винаходом індустріальної революції — адже вона звільнила людині цілий робочий день в тиждень. В цілому, за його розрахунками, час, який людина витрачає на прибирання будинку, впало з 58 годин на тиждень на початку XX століття до 15 годин в наші дні.
2. У вас сьогодні майже немає ризику померти на роботі
У 1929 році кількість смертей від інцидентів на роботі у США становило 20 тисяч людських життів на рік. Сьогодні ця цифра впала в 4 рази — до 5 тисяч, незважаючи на те, що населення збільшилося у 2,5 рази.
Ключову роль у прогресі в цьому напрямку зіграли ранні реформи, такі як введення відповідальності роботодавця і компенсації для робітників. Саме ця юридична практика, поширена сьогодні на весь світ, стимулювала створення більш безпечних робочих місць.
3. Ймовірність смерті від удару блискавкою в 37 разів нижче, ніж сто років тому
«Подолання людством повсякденної небезпеки — це надзвичайно недооцінена форма прогресу», — пише Пінкер. Ризик померти від удару блискавки — лише найочевидніший приклад.
Адже ця небезпека практично зникла з нашого життя не тому, що сьогодні менше гроз, а тому, що у людства сьогодні є потрібні технології для спостереження за погодою. Свою роль грають і поліпшення освіти в області безпеки, а також те, що набагато більше людей сьогодні живуть в містах.
4. Середній показник IQ по всьому світу виростає на три пункти кожні десять років
Мозок у молодих поколінь сьогодні розвивається швидше завдяки гарному харчування і чистого навколишнього середовища. Пінкер також вказує на більшу затребуваність аналітичного мислення в повсякденному житті.
Щоб зрозуміти, що він має на увазі, досить подумати про те, як часто і в яких кількостях ми обробляємо інформацію, перевіряючи домашній екран свого телефону або дивлячись на карту метро. Незважаючи на деякі негативні ефекти на зразок звикання до пристроїв, обробка великої кількості інформації заохочує абстрактне мислення з юного віку, і це робить нас розумнішими.
5. Війна стала незаконною
Ця ідея здається очевидною, проте до створення ООН в 1945 році не існувало жодного припису в конституції або навіть міжнародної норми, згідно якої країни не могли б вступати один з одним у війну, якщо це їм вигідно.
Конфлікти, звичайно, нікуди не поділися — у своїй книзі автор навіть робить правку на відхилення в статистикою з-за того, що сьогодні відбувається в Сирії. Проте ставлення до війни змінилося. Якщо пару століть тому вона вважалася звичайною справою, а ризик опинитися на полі бою був дуже великий, то сьогодні у свідомості людей війна — це щось неприпустиме. А адже таке ставлення — це скоріше виняток, ніж норма в історії.
