Ожиріння: не просто індекс маси тіла, а 11 біологічних”облич”

Протягом багатьох років ми

10

Ожиріння: не просто індекс маси тіла, а 11 біологічних”облич”

Протягом багатьох років ми сприймали ожиріння як проблему, пов’язану з харчовими звичками та відсутністю фізичної активності. Індекс маси тіла (ІМТ) став нашим основним орієнтиром, а боротьба із зайвою вагою – універсальним рецептом. Однак, як показує все більше досліджень, реальність набагато складніша. Виявляється, ожиріння-це не одне захворювання, а цілий спектр станів, кожне з яких має свої причини і вимагає індивідуального підходу. Нещодавнє дослідження, проведене Інститутом Брода в Кембриджі, пролило світло на цю багатогранність, виявивши 11 різних біологічних “облич” ожиріння.

Я, як лікар, що займається проблемами ендокринології та дієтології, давно відчуваю, що універсальні рішення в боротьбі із зайвою вагою часто виявляються неефективними. У мене в практиці були пацієнти з однаковим ІМТ, але абсолютно різною реакцією на дієту і фізичні вправи. Одні демонстрували приголомшливі результати, інші – практично ніякого прогресу. Це завжди змушувало мене замислюватися над тим, чого ми пропускаємо.

І ось тепер, завдяки новим дослідженням, у нас є більш глибоке розуміння причин цього явища. Виявлення 11 ендотипів ожиріння-це справжній прорив, який може кардинально змінити наш підхід до діагностики та лікування цього захворювання.

Що таке ендотипи і чому вони важливі?

Традиційно, коли мова заходила про ожиріння, ми говорили про підтипи, які, як правило, вважалися взаємовиключними. Тобто, людина могла належати тільки до одного з них. Однак, концепція ендотипів, запропонована дослідниками, набагато більш гнучка і реалістична. Ендотип-це не просто класифікація, а відображення конкретного біологічного механізму, який лежить в основі ожиріння у даної людини. І одна людина може мати кілька ендотипів, кожен з яких сприяє розвитку захворювання.

У дослідженні, проведеному Інститутом Брода, було виявлено 11 ендотипів, кожен з яких пов’язаний з певним біологічним шляхом. Серед них:

  • Метаболічно нездорове ожиріння:Цей ендотип характеризується високим ризиком розвитку серцево-судинних захворювань та діабету 2 типу.
  • Метаболічно здорове ожиріння:Незважаючи на надмірну вагу, люди з цим ендотипом мають нормальні показники метаболізму.
  • Шість типів, пов’язаних з регуляцією інсуліну:Ці ендотипи пов’язані з порушеннями чутливості до інсуліну та підвищеним ризиком розвитку діабету.
  • Типи, пов’язані з порушенням регуляції імунної системи:Ці ендотипи пов’язані з хронічним запаленням та аутоімунними захворюваннями.
  • Типи, пов’язані з гормональним контролем апетиту та маси тіла:Ці ендотипи пов’язані з порушеннями регуляції гормонів, що відповідають за почуття голоду і насичення.
  • Типи, пов’язані з ліпідним обміном:Ці ендотипи пов’язані з порушеннями метаболізму жирів.

Я вважаю, що ключовим тут є розуміння того, що ці ендотипи не є статичними категоріями, а скоріше відображенням складної взаємодії генетичних факторів, способу життя та навколишнього середовища.

Мій досвід: чому універсальні рішення не працюють?

У своїй практиці я часто стикаюся з ситуацією, коли пацієнти, які, здавалося б, роблять все правильно – дотримуються дієти, займаються спортом – не втрачають вагу. І раніше я списував це на брак мотивації або неправильний підхід до тренувань. Але тепер Я розумію, що причина може бути набагато глибшою.

Наприклад, у мене була пацієнтка, у якої ІМТ був у межах норми, але вона страждала від постійного почуття голоду і не могла контролювати свої пристрасті до солодкого. Незалежно від того, яку дієту вона пробувала, вона завжди зривалася і відчувала себе винною. За допомогою генетичного аналізу ми з’ясували, що у неї є генетична схильність до порушення регуляції гормонів, що відповідають за відчуття насичення. В цьому випадку, просте обмеження калорій не допоможе. Необхідно було розробити індивідуальний план харчування, що враховує її генетичні особливості і спрямований на нормалізацію гормонального балансу.

Або інший приклад: у мене був пацієнт, який страждав від хронічного запалення та підвищеного рівня цукру в крові. Він не міг знизити вагу, незважаючи на те, що дотримувався здорової дієти і регулярно займався спортом. Після генетичного аналізу ми з’ясували, що у нього є генетична схильність до порушення регуляції імунної системи. В цьому випадку, необхідно було розробити план лікування, спрямований на зниження запалення і нормалізацію рівня цукру в крові.

Ці приклади демонструють, що універсальні рішення в боротьбі із зайвою вагою часто виявляються неефективними. Необхідно враховувати індивідуальні особливості кожної людини, включаючи його генетичні схильності, спосіб життя і стан здоров’я.

Як це змінює підхід до лікування?

Виявлення 11 ендотипів ожиріння відкриває нові можливості для розробки персоналізованих підходів до лікування. Замість того, щоб просто рекомендувати дієту та фізичні вправи, лікарі зможуть розробити індивідуальні плани лікування, які враховують генетичні особливості та біологічні шляхи, що лежать в основі ожиріння у кожної людини.

Наприклад, для пацієнтів з метаболічно нездоровим ожирінням можна рекомендувати дієту з низьким вмістом насичених жирів і високим вмістом клітковини, а також регулярні фізичні вправи. Для пацієнтів з порушеннями регуляції інсуліну можна рекомендувати дієту з низьким глікемічним індексом і прийом препаратів, що поліпшують чутливість до інсуліну. Для пацієнтів з порушеннями регуляції імунної системи можна рекомендувати дієту з протизапальними продуктами і прийом імуномодулюючих препаратів.

Крім того, ідентифікація ендотипів може допомогти у розробці нових лікарських засобів, спрямованих на конкретні біологічні шляхи, що лежать в основі ожиріння. Наприклад, можна розробити препарати, що покращують чутливість до інсуліну, зменшують запалення або регулюють гормональний баланс.

Майбутнє боротьби з ожирінням

Я впевнений, що виявлення 11 ендотипів ожиріння – це лише початок. У майбутньому ми, ймовірно, виявимо ще більше біологічних шляхів, що лежать в основі цього захворювання. Крім того, ми, ймовірно, навчимося більш точно визначати ендотипи на основі генетичних тестів та інших біомаркерів.

Я також думаю, що ми, ймовірно, навчимося ефективніше розробляти персоналізовані плани лікування, які враховують індивідуальні особливості кожної людини. Зрештою, моя мета-зробити боротьбу з ожирінням більш ефективною та менш травматичною для людей, які страждають цим захворюванням.

Я вважаю, що в майбутньому, генетичні дослідження будуть грати все більш важливу роль в діагностиці та лікуванні ожиріння. Можливо, в майбутньому ми зможемо проводити генетичні тести всім людям, щоб виявити їх схильність до ожиріння і розробити індивідуальні плани профілактики.

Важливий висновок

  • Ожиріння-це не одне захворювання, а цілий спектр станів, кожне з яких має свої причини і вимагає індивідуального підходу.
  • Виявлення 11 ендотипів ожиріння відкриває нові можливості для розробки персоналізованих підходів до лікування.
  • У майбутньому генетичні дослідження відіграватимуть все більш важливу роль у діагностиці та лікуванні ожиріння.
  • Необхідно враховувати індивідуальні особливості кожної людини, включаючи його генетичні схильності, спосіб життя і стан здоров’я.
  • Персоналізований підхід до лікування ожиріння-це ключ до успіху.

Я сподіваюся, що ця стаття допоможе вам краще зрозуміти складність ожиріння та усвідомити важливість індивідуального підходу до лікування цього захворювання. Пам’ятайте, що ви не самотні у своїй боротьбі, і завжди є надія на покращення.