Для 40 мільйонів людей у всьому світі, які живуть з ВІЛ, перспектива повного вилікування довго залишалася недосяжною. Сучасні методи лікування покладаються на довічну антиретровірусну терапію (АРТ), яка є ефективною, але займає багато часу, дорого і часто пов’язана зі стигмою. Однак нещодавні клінічні випробування вказують на можливість досягнення «функціонального лікування» — стійкого контролю над вірусом без необхідності постійного лікування.
Прорив у вливанні антитіл: багатообіцяючі результати
Два незалежних дослідження FRESH у Південній Африці та RIO у Великобританії та Данії показали обнадійливі результати. В обох дослідженнях використовували інфузії сконструйованих широко нейтралізуючих антитіл (bNAbs) — антитіл, створених у лабораторії для націлювання на критичні, стабільні частини ВІЛ, запобігаючи його інфікуванню клітин.
У дослідженні FRESH під керівництвом Thumbi Ndung’u чотири з 20 учасників зберігали невизначене вірусне навантаження протягом більше року після припинення АРТ. У дослідженні RIO під керівництвом Сари Фідлер шість із 34 учасників залишалися пригніченими протягом принаймні двох років після лікування. Ці результати демонструють, що імунну систему можна використовувати для довготривалої боротьби з ВІЛ.
Чому це важливо: за межами довічного лікування
Хоча АРТ дозволяє людям з ВІЛ жити довго і здорово, вона не повністю знищує вірус. Очікувана тривалість життя залишається нижчою, ніж у неінфікованих людей, а щоденний прийом ліків створює матеріально-технічні, фінансові та соціальні проблеми. Метою функціонального лікування є не лише відмова від таблеток, а й покращення якості життя, зменшення навантаження на систему охорони здоров’я та, можливо, подолання стигми, пов’язаної з ВІЛ.
Як працює тест: стимуляція імунного контролю
Випробування стратегічно поєднували bNAb, щоб мінімізувати ризик резистентності вірусу. Учасники отримали одну ін’єкцію, а потім припинили прийом АРТ. Мета полягала в тому, щоб дозволити антитілам працювати з імунною системою, щоб знищити активні частинки ВІЛ, в ідеалі викликаючи тривалу імунну відповідь.
Примітно, що втручання справді спричинили тривалий імунний контроль у деяких учасників — подібно до ефекту терапевтичної вакцини. У дослідженні RIO більше половини учасників підтримували пригнічення вірусу через 96 тижнів після того, як антитіла покинули їхнє тіло. Контрольна група, яка отримувала інфузії фізіологічного розчину, швидко рецидивувала. У дослідженні FRESH спостерігалися подібні тенденції: шість із 20 учасників залишалися пригніченими протягом 48 тижнів, а один із них не приймав АРТ більше двох років.
Використання елітних контролерів: новий шлях вперед
Успіх випробування відображає те, що відбувається в «елітних контролерах» — рідкісному 1% ВІЛ-інфікованих людей, які природним чином пригнічують вірус без лікування. Стимулюючи імунну систему, особливо CD8+ Т-клітини (які виловлюють інфіковані клітини), ці втручання можуть створити «імунну пам’ять», яка може контролювати ВІЛ навіть після того, як антитіла зникають.
У дослідженні FRESH також використовувався везатолімод, препарат, призначений для «пробудження» сплячого ВІЛ з його резервуарів, роблячи його вразливим до імунної атаки. Попередні дані свідчать про те, що ця комбінація може безпосередньо впливати на резервуари вірусу, що є найбільшою перешкодою для повного лікування.
Попереду: масштабніші випробування та оптимізація антитіл
Дослідники закликають бути обережними: вірус може повернутися, і потрібні довгострокові дані. Однак ці випробування свідчать про зміну парадигми. Демонструючи, що імунний контроль досяжний, вони відкривають шлях для більших, репрезентативніших досліджень для оптимізації терапії антитілами. Кінцевою метою залишається функціональне лікування, і останні дані вказують на те, що воно нарешті може бути досягнуто.
