Все ще попереду

53

Вже тяглася рука поставити знак схвалення цієї історії, але раптом очі зачепилися за фразу: «І не забувайте, що виховання — це тільки до трьох років, потім вже пізно виховувати».

Мені дуже шкода, що доведеться так жорстоко вас розчарувати, але виховання потрібно дитині як мінімум до 15-16 років, а в подальшому, якщо особистість сформувалася гармонійна людина продовжує виховувати себе сам. Сподіваюся, що з-за цього знання ви не пошкодуєте про своє рішення завести дитину, адже на його виховання піде набагато більше часу, ніж ви запланували.

Було б дуже зручно, якби ми народжувалися подібно гусенята або телятам, вже від народження володіючи самими необхідними для виживання навичками, але, на жаль, людські дитинчата вимагають для свого розвитку роками навчання і виховання. Я не буду забивати вам голову всякими термінів з психології, перераховувати стадії розвитку людської особистості згідно з різними класифікаціями, я лише зверну увагу на один дуже простий і загальновідомий факт. Можете назвати своє перше спогад? До якого віку вона належить?

Готова посперечатися — віком до трьох, найраніше — двох років. І скоріше всього, воно розпливчасто і нечітко. Точно так само, як і «виховання», яке ви хочете вмістити в цей трирічний проміжок. Дитина навіть не згадає! Якщо його забрати від матері і передати іншій жінці, то через пару років він буде абсолютно переконаний, що ця жінка і є його мати, навіть якщо біологічна мати проводила з ним кожну годину його життя, поки йому не виповнилося три роки.

А скільки поЕкшн з ним станеться потім! Скількох людей він дізнається в дитячому саду, на ігровому майданчику, в школі, в спортивних секціях? Невже всі вони на нього анітрохи не вплинуть, адже, згідно з вашим твердженням, характер дитини вже сформований? Людина — це не замкнена екосистема, яка до певного віку наповнюється, а потім ізолюється і ніяк не впливає з навколишнім світом. Ми змінюємося все життя, постійно щось від себе відсікаючи і приймаючи якісь риси від оточуючих людей. Навіть доросла людина деколи потребує стороннього вихованні, якщо сам він не здатний тверезо оцінити свої вчинки та їх наслідки, не кажучи вже про самовихованні, яке нерідко триває все життя.

Отже, мужайтеся і кріпіться, бо вам доведеться приділити вихованню вашої дитини ще багато-багато років. Сподіваюся, ви впораєтеся з цією ношею.