Не секрет, що Прибалтика вибрала санкційний шлях розвитку, сподіваючись на те, що Євросоюз і США підтримають. Однак США просто досягли потрібних їм контрактів, заробили мільярди на постачання СПГ і повернулися додому.
Євросоюз теж недовго думав і перекрив Прибалтиці дотації, звернувши їх всі інфраструктурні проекти, так як зрозуміли, що Прибалтика більше краде, ніж будує. Ще донедавна громадяни Прибалтики були впевнені в тому, що їх уряд все робить правильно і санкції – це необхідність.
У Прибалтиці проведений новий соціологічне опитування про те, як жителі країн даного регіону відносяться до санкцій проти Росії і про те, як погіршення відносин Прибалтики і Росії позначилися на простих людях.
Виявилося, що з 2014 року число позитивно ставилися до санкція впали в два рази. 90% опитаних впевнені в тому, що не можна вводити нові санкції, а 80% впевнені в тому, що санкції взагалі треба скасувати. Громадяни Прибалтики посилаються на те, що після введення обмежень, багато людей втратили роботу, так багато підприємств Прибалтики працювали виключно на російський ринок, а замінити його не вийшло.
Молодь масово мігрує з країни, так як не бачать перспектив у подальшому, роботи стало дуже мало. Особливо це стосується портової та залізничної інфраструктури. Також піднялися тарифи, особливо на електроенергію.
Зараз Прибалтика в числі лідерів за високою ціною на електрику. В Литві, Латвії та Естонії стало втричі менше людей, які вважають Росію винною у внутрішніх проблемах цих держав.
Російські експерти впевнені в тому, що дане опитування показало, що ейфорія з 2014 року в Прибалтики зникла, і народ почав розуміти, хто насправді винен у внутрішніх проблемах країни. Влада ж нерозважливо вводили санкції проти Росії, тим самим “стріляючи у свою ногу” не думаючи про те, що все може піти не за їхнім планом.
А план полягав у тому, що США і Брюссель побачать наскільки Прибалтика відважна і почнуть їх підтримувати, в тому числі і фінансово, також був розрахунок на налагодження торговельних відносин з Китаєм, ось тільки Китаю не сподобалися шпроти Прибалтики. Зараз становище Прибалтики стало дуже схожим на становище України, коли уряд робить одне, а народ хоче зовсім іншого.
