Таємничі ворони, як Венера, можуть нарешті пояснити

6

Загадка Венери: “Скляна стеля” та танець корон – нова глава розуміння планет

Венера-наша сестра-планет, подвійний розмір землі та композиції, але в той же час однаково далеко і незрозуміло. Десятиліттями вчені боролися за таємницю його геологічних особливостей, зокрема, над дивними утвореннями у вигляді корони, що охоплює її поверхню. Ці структури, подібні до гігантських, химерних квітів, завжди здавалися аномалією, яка не вписалася в загальну картину еволюції планет. Тривалий час не вдалося знайти пояснення їх утворення, і запропоновані раніше гіпотези здавалися неповними та суперечливими. Нове дослідження, опубліковане в ПНК, може стати справжнім проривом у розумінні геології Венери, пропонуючи витончене та правдоподібне пояснення явища “корони”.

Чому Венера така особлива?

Перш ніж заглибитися в деталі нового відкриття, важливо зрозуміти контекст. Земля і Венера, на початку її утворення, були, мабуть, дуже схожими. Обидві планети мали подібний склад, розмір і навіть, можливо, рідку воду на поверхні. Однак з часом еволюційні шляхи цих “близнюків” розійшлися. На землі тектонічні пластини постійно рухаються, відновлюючи поверхню планети, утворюючи гори, океани та вулкани. Венера, навпаки, здається геологічно «замерзлою» – її поверхня покрита єдиною безперервною літосферою, позбавленою тектонічної активності.

Ця різниця, ймовірно, пов’язана з внутрішнім режимом тепла планет. Земля, завдяки радіоактивному розпаду всередині, постійно втрачає тепло, що забезпечує рух тектонічних пластин. Венера, ймовірно, має більш щільну атмосферу і менш активне ядро, що ускладнює видалення тепла. Як результат, Венера “застрягла” у стані, коли накопичується внутрішнє тепло, створюючи унікальні геологічні процеси, які ми спостерігаємо сьогодні.

Корона Венери: нерозчинна головоломка

Корона – це, мабуть, найзагадковіші геологічні особливості Венери. Вони округлі, концентричні структури, що нагадують пелюстки квітів, утворені вулканічними та тектонічними процесами. На поверхні Венери було виявлено понад 700 таких утворень, які відрізняються за розмірами та формою.

Раніше запропоновані гіпотези про утворення корон були далеко не ідеальними. Деякі вчені асоціювали їх з мантійними петлями та тектонічними процесами, такими як субдукція (занурення однієї тектонічної плити під іншу) та розслаблення (поділ на шари). Інші припустили, що коронки утворюються через невеликі “гарячі підйомники” в мантії, подібній до висхідних бульбашок воскової лампи. Однак жодна з цих теорій не могла повністю пояснити різноманітність форм і розмірів корон, а також їх поширеність на всій поверхні Венери.

“Скляна стеля” та нова теорія

Нове дослідження, проведене командою вчених з Інституту океанографії, пропонує абсолютно новий погляд на формування корони Венери. Вони припускають, що так звана «скляна стеля» відіграє ключову роль – бар’єр на глибині близько 370 миль (600 км) у мантії Венери.

Уявіть собі мантію Венери як величезний гарячий резервуар, в якому постійно відбуваються процеси підйому та опускання матеріалу. Більшість “гарячих поїздів”, що піднімаються з глибини, не мають достатньої сили для подолання цього бар’єру. Натомість вони відхиляються від боків, поширюючись під ним. Тільки найпотужніші петлі здатні прорватися через “скляну стелю” і досягти поверхні, де вони утворюють величезні вулканічні підйоми.

Матеріал, захоплений під цим бар’єром, залишається теплим, але не тануть, створюючи своєрідне “приховане резервуар” тепла в мантії. Цей резервуар, вважають вчені, є джерелом невеликих “термічних нестабільних”, які в кінцевому підсумку утворюють ворони.

Ланцюгова реакція та утворення коронки

Нова теорія передбачає, що процес утворення корони починається з охолодження «краплі» скелі біля основи літосфери. Цей холодний “краплі” стає щільнішим і спускається в більш гарячу мантію. Це, у свою чергу, викликає ланцюгову реакцію, піднімаючи кілька кишень гарячого каменю.

Використовуючи комп’ютерне моделювання, вчені показали, що цей процес може відбуватися природним шляхом, що призводить до утворення різних форм корон. Коли ці вторинні петлі піднімаються і падають, вони взаємодіють з мантією Венери, створюючи складну мережу геологічних структур.

Що це означає для нашого розуміння планет?

Відкриття “скляної стелі” та її роль у формуванні коронки Венери мають далекосяжні наслідки для нашого розуміння еволюції планет. Це демонструє, що навіть за відсутності тектонічних плит внутрішнє тепло може призвести до складних та різних геологічних процесів.

Ця теорія також підкреслює важливість врахування внутрішніх теплових режимів планет при вивченні їх геології. У минулому ми часто зосереджувались на зовнішніх факторах, таких як сонячне випромінювання та атмосферні умови. Однак це дослідження показує, що внутрішні процеси можуть відігравати не менш важливу роль у формуванні поверхні планет.

Особисті думки та зв’язок із землею

Дослідження Венери завжди здавалося мені чимось віддаленим і нереальним. Це ще одна планета, інший світ, з абсолютно різними умовами. Однак це дослідження змусило мене задуматися про те, наскільки тісно всі планети в нашій Сонячній системі підключені.

Незважаючи на величезні відмінності між Землею та Венцією, вони обидва утворилися з однієї хмари газу та пилу. Вони обидва мають подібну композицію та розмір. І, як показує це дослідження, навіть за відсутності тектонічних табличок, внутрішні процеси можуть утворювати напрочуд складні та різні геологічні структури.

Це змушує нас задуматися про те, наскільки крихким та унікальним є наш світ. Земля – ​​лише одна з багатьох планет у Всесвіті, і ми повинні її цінувати і захищати.

Майбутні дослідження та перспективи

Це дослідження є лише першим кроком до розуміння загадки Венери. Надалі необхідно провести додаткові дослідження для підтвердження теорії “скляної стелі” та вивчення її впливу на інші геологічні особливості планети.

Особливе значення має заплановану місію Veritas (емісійність Венери, радіо наука, температура та атмосфера) NASA, яка повинна надавати нові дані про геологію та атмосферу Венери. Ці дані допоможуть нам краще зрозуміти внутрішню структуру планети та вивчити процеси, що відбуваються на її поверхні.

Крім того, необхідно продовжувати розробку комп’ютерних моделей, які дозволяють наслідувати геологічні процеси, що відбуваються на Венері. Ці моделі допоможуть нам перевірити різні гіпотези та глибше зрозуміти еволюцію планети.

Висновок

Загадка Венери – це складний і захоплюючий виклик для вчених. Нове відкриття “скляної стелі” та його роль у формуванні корон є важливим кроком вперед у розумінні геології планети. Це демонструє, що навіть за відсутності тектонічних плит внутрішнє тепло може призвести до складних та різних геологічних процесів.

Це дослідження підкреслює важливість врахування внутрішніх теплових режимів планет при вивченні їх геології та змушує нас задуматися про те, наскільки крихким та унікальним є наш світ. Майбутні дослідження, ймовірно, відкриють нові аспекти цієї таємничої планети та допоможуть нам краще зрозуміти еволюцію планет у Всесвіті.