Астрономи зробили прорив у розумінні серця нашої галактики, отримавши найдетальніше зображення Центральної Молекулярної Зони (CMZ) — бурхливої області, що оточує надмасивну чорну дірку Стрілець A*. Використовуючи Атакамські великі міліметрові/субміліметрові грати (ALMA), найбільший у світі радіотелескоп, дослідники заглянули крізь газ і пил, щоб побачити, як зірки народжуються і помирають у цьому екстремальному середовищі.
Центральна Молекулярна Зона: Галактичний розплідник
CMZ – це регіон шириною 650 світлових років, заповнений щільним холодним газом, що тече вздовж ниток. На відміну від зіркоутворення на околицях галактики, умови тут набагато інтенсивніші, що призводить до народження масивних зірок, які недовгоживуть, які часто закінчують свій шлях в ефектних вибухах наднових. Це робить CMZ унікальною лабораторією вивчення галактичної еволюції.
Це єдине галактичне ядро, досить близьке до Землі, щоб ми могли вивчати його з такою високою деталізацією. – Ешлі Барнс, Європейська Південна Обсерваторія (ESO)
Хімічна складність в екстремальних умовах
Спостереження ALMA дозволили команді ідентифікувати десятки молекул CMZ, від простих сполук, таких як монооксид кремнію, до складних органічних молекул, таких як метанол і етанол. Така хімічна різноманітність розкриває багаті процеси, що відбуваються в цій зоні. Обстеження, що є частиною ACES (ALMA CMZ Exploration Survey), надає безпрецедентні відомості про те, як молекули виживають та взаємодіють у таких екстремальних умовах.
Відлуння раннього Всесвіту
Вважається, що CMZ нагадує галактики раннього Всесвіту, де зіркоутворення відбувалося в хаотичних умовах. Вивчаючи, як зірки народжуються в CMZ, вчені можуть отримати чіткішу картину того, як галактики росли і розвивалися з космічного часу. Цей регіон пропонує погляд у минуле, дозволяючи дослідникам зрозуміти умови, що сформували ранній Всесвіт.
Складання мозаїки
CMZ охоплює область, що приблизно втричі перевищує ширину повного місяця в нічному небі, що занадто велике для ALMA, щоб захопити її за одне спостереження. Натомість команда зшивала дрібніші спостереження з 66 радіоантен масиву в Чилі, створивши найбільше зображення, коли-небудь вироблене ALMA. Отримана мозаїка виявила складність, яку навіть дослідники повністю не передбачали.
Результати дослідження були опубліковані в Monthly Notices of the Royal Astronomical Society 25 лютого.
Цей прорив знаменує собою лише початок розуміння ядра Чумацького Шляху. Подальші дослідження з використанням ALMA та інших передових інструментів продовжать уточнювати наші знання про цей динамічний регіон, розкриваючи більше інформації про найекстремальніші середовища у Всесвіті.
