Найбільша столиця світу Нью-Делі зіткнулася з серйозною проблемою забруднення повітря. Уряд у співпраці з Індійським технологічним інститутом (IIT) Канпура вирішив спробувати засівання хмар для боротьби зі смогом. Однак перші результати виявилися вкрай скромними.
Посів хмар – це техніка, за якої спеціальні частинки, такі як йодид срібла або сіль, розпилюються в хмари. Це повинно спричинити опади, які теоретично очистять повітря від забруднюючих речовин. Минулого тижня експеримент проводився за допомогою літака Cessna над житловими районами міста. Але через розріджену хмарність випала лише незначна кількість опадів.
Критики методу не вагаються в оцінках. Бхаврін Кандхарі, борець за навколишнє середовище в Делі, називає засівання хмар «ілюзією». За його словами, реальний контроль за повітрям можливий лише після очищення джерел забруднення.
Щозими Делі поглинає густий смог. Холодне повітря затримує викиди від пожеж на фермах, фабриках і транспортних засобах. Незважаючи на такі заходи, як обмеження транспорту, вежі смогу та машини для туману, якість повітря залишається однією з найгірших у світі.
За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, рівень частинок PM2,5 у Делі досяг 323 мікрограмів на кубічний метр, що більш ніж у 20 разів перевищує допустиму межу. Ситуація, швидше за все, погіршуватиметься в ході сезону.
Відповідно до дослідження, опублікованого в журнThe Lancet Planetary Health, забруднення повітря в Індії призвело до 3,8 мільйонів смертей між 2009 і 2019 роками. Крім того, довгострокові наслідки хімікатів, які використовуються для посіву, залишаються незрозумілими.
Хоча Агентство з охорони навколишнього середовища США зазначає, що йодид срібла не становить безпосередньої небезпеки, воно визнає, що вплив широкого використання цих речовин невідомий.
Експерти сумніваються в ефективності методу. Вчений-кліматолог Даніеле Віжені з Корнельського університету вважає, що посів хмар не може спричинити дощ там, де немає вологи. Він підкреслює, що єдиний спосіб зменшити забруднення – припинити спалювати викопне паливо.
Політики, навпаки, скептично ставляться до методу, але не негативно. Вірендра Сачдева з Bharatiya Janata Party каже, що засівання хмар є частиною дослідницького процесу, і успіх не гарантований з першої спроби.
Однак двоє вчених з IIT Delhi йдуть далі. Вони називають засівання хмар «трюком» і говорять про «зловживання наукою». Замість того, щоб витрачати ресурси на дороге видовище, вони кажуть, що вони повинні зосередитися на реальних рішеннях: чистішому паливі, утилізації відходів і суворому екологічному контролі.
Висновок залишається простим: засівання хмар може бути лише тимчасовим рішенням, а не фундаментальним. Головне завдання – боротися з джерелами забруднення, а не маскувати проблему новими технологіями.
